Чт. 10 Жовтня 2024

Як вдалося вижити під кулями унікальній дослідній станції НААН

У селі Бірки Зміївської громади на Харківщині з 1938 року розташовується Державна дослідна станція птахівництва Національної академії аграрних наук України. Через повномасштабну війну росії проти України цього року науковці не вирощували курчат, а також мали проблеми з логістикою та забезпеченням. 

Як повномасштабне вторгнення вплинуло на роботу станції та наукові дослідження, для Суспільного розповів директор дослідної станції птахівництва НААН Олег Катеринич.

Столиця українського птахівництва

Олег Катеринич розповідає: станція у Бірках — єдина в Україні наукова установа в галузі птахівництва, яка зберігає унікальну колекцію українських порід і популяцій домашньої птиці.

“Так склалося, що село Бірки, де розташована Державна дослідна станція, вже майже протягом 100 років, є столицею наукового птахівництва України. В Радянському Союзі було всього два інститути птахівництва — один під Москвою й один у нас. Все, що розроблялося для птахівництва, було зроблено саме в Бірках, — каже науковець. – Наразі у нас близько 2-2,5 тис. курей різних порід. За рік, з лютого по частину червня, отримуємо 100, 130, 140 яєць від однієї курки. Відсотків 20 — це харчове яйце, інші — реалізуємо. Близько 25 тис. яєць ми щорічно у вигляді інкубаційного яйця відправляємо майже в усі регіони України”.

f546b76d707a3bfc

Як кури реагують на вибухи

Під час повномасштабної війни станція не зупиняла роботу, однак мала проблеми з логістикою. Із кормом та грошима допомогли громадські організації:

“Було дуже тяжко, особливо на початку, тому що з кінця лютого, березень, квітень — це пік реалізації нашої інкубаційної продукції для всієї України. Ми працюємо з населенням, в нього теж є чітко виражена сезонність: навесні придбають добовий молодняк, вирощують, восени отримують або м’ясо, або яйце. Із початком повномасштабної війни логістика була повністю порушена, бо ми відправляємо через поштові відділення, а “Нова пошта” не працювала, “Укрпошта” не працювала”, — пояснює Олег Катеринич.

bb955bd44f4ef2eb

Реалізувати майже не було чого, тут гупало

“В нас птиця майже повністю самоокуповує себе. Все, що птиця виробляє, ми реалізуємо, за ці кошти купуємо корми, годуємо птицю, і таким чином коло замикається. Реалізувати майже не було чого, тут гупало. Ми перебуваємо не в зоні активних бойових дій, але ж обстріли чутно”, — каже науковець НААН.

За словами Катеринича, кури погано реагують на звуки вибухів.

“Ми дуже переживали, що птиця помре від розриву серця, або буде битись, і це призведе до загибелі всього стада. Наприклад, м’ясо-яєчні кури породи “Геркулес”, наша цікава розробка, більш флегматичні, тож менше панікують. А от несучки, кури яєчного напряму продуктивності, дуже чітко реагують на гучні звуки”, — пояснює Олег Катеринич.

Продукція дорожча, ніж у конкурентів ринку

“На дослідній станції нині працюють 40 людей. Половина цього складу — суто наукові співробітники: доктори, кандидати наук, наукові співробітники без наукових ступенів”, – зауважує фахівець.

Близько двадцяти людей — обслуговий персонал, це ті, хто проводить дослідження на рівні лаборантів, годують птицю і таке інше.

“Ми проводимо дослідження, ми досліджуємо несучість птиці, і до яєць ми ставимось, як до показника, який характеризує ту чи іншу курку, чи індичку, тобто генотип птиці. Ми проводимо відбір, створюємо нові форми, гібриди”, — пояснює Олег Катеринич.

Директор каже, дослідна станція птахівництва наступного року матиме менше бюджетних грошей.

“Нам вже повідомили, що буде суттєве скорочення фінансування. Продукція ж науковців вища ціною за конкурентів”, – каже Катеринич.

d31b4bca51b9495c

Це унікальна колекція, більш ніде у світі такої немає

“Із одного боку, ми державна установа, але державна наукова установа, першочергово ми проводимо наукові дослідження. Разом з цим ми дійсно утримуємо на власній базі генофонд вітчизняних порід та популяцій курей і індиків. Це унікальна колекція, більш ніде у світі нема, і в Україні нема. На жаль, ми не маємо власної землі. Комбікорм ми робимо самі, але всі інгредієнти купуємо через тендери, тому в нас продукція навіть дорожча, ніж на товарній птахофабриці”, — каже директор.

Цього року через повномасштабну війну стадо не відтворювали.

“Ми не садили добовий молодняк для себе. В нас птиця зараз доросла, ми залишили на другий рік, сподіваємось, що все буде добре, і Україна вже в наступному році отримає племінну продукцію власної генетики”.


Залишити коментар