Загроза зникнення овочів: чому важливо зберегти біорізноманіття
Світова аграрна система опинилася під загрозою через втрату різноманіття овочів, що ставить під удар продовольчу безпеку та стійкість до кліматичних змін.
Світова аграрна система опинилася під загрозою через втрату різноманіття овочів, що ставить під удар продовольчу безпеку та стійкість до кліматичних змін.
Екзосоми – це крихітні клітинні контейнери, що несуть інформацію та мають величезний потенціал у сучасній медицині для лікування та регенерації тканин.
Станом на серпень черги вантажівок на виїзд з України сягають 7 діб очікування, а загальна кількість авто в очікуванні перевищує 7 тисяч одиниць.
До 2050 року світове виробництво овочів має зрости на 60% для забезпечення здорового харчування, наголошують вчені, вказуючи на дефіцит та важливість біорізноманіття.
У нацпарку «Гуцульщина» виявили рідкісний гриб Свиняче вухо, який не вдавалося знайти понад десять років.
Мурахи шкодять корінням рослин та розмножують попелицю, проте їх можна вивести безпечними народними методами.
Вчені знайшли спосіб перетворювати гній на авіаційне пальне, що може стати революцією в утилізації відходів та сталому розвитку.
Український фермер розробив унікальну технологію, що дозволяє скоротити витрати пального в сільському господарстві до шести разів, покращуючи при цьому стан ґрунту.
Українські аграрії оцінюють результати сезону суниці садової, фокусуючись на випробуванні нових гібридів, що обіцяють підвищену стійкість та покращені якості.
Якісна підготовка води для обприскування дозволяє фермерам зменшити норми виливу до 50 л/га та значно підвищити ефективність засобів захисту рослин.
Японські науковці успішно модифікували червоний салат, перетворивши його на зелений, що відкриває нові можливості для створення збагачених поживними речовинами культур.
Науковці пояснили, як конкуренція між поживними елементами впливає на розвиток культур та чому важливо збалансовано підходити до системи живлення.
30 липня у межах польового заходу «УКАБ Агротехнології 2026. Захід» відбудеться демонстрація різноманітних видів агротехніки…
Науковці назвали три області України, де зафіксовано найнижчі показники родючості ґрунтів за результатами досліджень 2023 року.
Масштабна пожежа в заповіднику Асканія-Нова знищила майже 2000 га унікального степу та частину сільськогосподарських угідь.
Науковці попереджають про стрімке виснаження українських чорноземів через десятиліття неправильного господарювання.
Науковці НААНУ довели ефективність біопрепаратів у боротьбі з фузаріозом та аскохітозом, що дозволяє суттєво зменшити ураження посівів гороху.
Данські вчені створили глиняний матеріал, який поглинає етилен і запобігає швидкому псуванню овочів та фруктів під час транспортування.
Агрохолдинг «НІБУЛОН» поглиблює співпрацю з NASA Harvest, долучившись до нового проєкту з моніторингу сталого землеробства в Україні за допомогою супутникових даних.
Вчені з Університету Ватерлоо створили нанорозчин, який надійно утримує пестициди на листі, мінімізуючи їх втрати під час дощу та вітру.
Науковці розробили технологію вирощування квасолі джек-бін у Європі для виробництва фільтрів до портативних апаратів гемодіалізу.
Метеорологи прогнозують, що явище Ель-Ніньйо до 2026 року може стати найпотужнішим за всю історію спостережень, що спричинить екстремальні погодні зміни у світі.
Унікальна знахідка на Дунаї: під час рибоохоронного рейду виявлено червонокнижного чорноморського лосося вагою 3,9 кг.
На річці Дунай виявлено рідкісного чорноморського лосося вагою 3,9 кг. Ця знахідка відкриває нові перспективи для наукових досліджень та збереження виду.
На Полтавщині стартував практичний етап створення Музею живого ґрунту (Soil Ark) в рамках європейського проєкту SoilTribes, що фінансується програмою Horizon Europe.
Японські науковці виявили ген SlIAA9, який дозволяє томатам успішно проростати навіть за екстремально високих температур, відкриваючи нові перспективи для агросектору.
Найближчі роки можуть принести значне посилення кліматичних аномалій, включаючи потенційно потужний феномен Ель-Ніньо, що ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку.
Бурий ведмідь – ключовий вид, від якого залежить стабільність екосистем та біорізноманіття, що підкреслює Міжнародний день біологічного різноманіття.
Науковці з Нідерландів встановили, що генетика рослин є ключовим фактором, який визначає ефективність біопрепаратів у захисті врожаю.
Новітнє бактеріальне добриво, розроблене на основі ціанобактерії Nostoc commune, демонструє вражаюче підвищення врожайності томатів до 60% та покращує стійкість рослин до стресових умов.