Чт. 28 Березня 2024

Японська айва не родить в тіні

— Вісім років тому посадив японську айву, — розповідає черкасець 57-річний Василь Коновалов. — Гарно цвіте, рясно родить. Плоди їмо свіжими, на зиму заморожуємо чи готуємо варення. Я навчився робити наливку.

Японська айва — плодовий кущ, виростає заввишки до 3 м. Рясно цвіте яскравими помаранчево-червоними квітами. Плоди схожі на круглі жовті яблука, кислувато-солодкі. Жорсткіші й терпкіші за плоди айви продовгуватої, тому й не такі популярні, повідомляє Газета по-українськи.

— Японська айва любить пряме сонячне проміння, — продовжує Василь Коновалов. — У тіні кущ не плодоносить, мучиться.

Головне — вдало вибрати місце. Не можна садити на протязі чи болотистому ґрунті, бо гнитиме коріння.

Саджанець японської айви вирощують із насіння найстигліших і найбільших плодів.

— Я витягую насіння наприкінці січня, — веде далі Коновалов. — Змішую з вологим піском, складаю в поліетиленовий пакет. Зав’язую не щільно, щоб був доступ повітря. Кладу в холодильник і періодично зволожую пісок. У квітні висіваю в горщики.

До осені саджанці виростають заввишки­ до 1,5 м. У відкритий ґрунт їх пересаджують за місяць до заморозків.

— Айва добре переносить навіть 30-градусні морози. Але я про всяк випадок укриваю її опалим листям або картоном. Щовесни роблю санітарну обрізку. Урожай збираю наприкінці вересня — на початку жовтня.

Найкраще приживаються одно- або дворічні саджанці.

— Готовий кущ треба купувати весною, до початку сокоруху. Весняна посадка краща за осінню, бо рослина має більше часу для адаптації і приживання. Яму раджу приготувати з осені. Від інших культур відступити не менше 5 метрів, щоб вистачало поживних речовин. Тоді швидко розвиватиметься. Ґрунт розмішати з піском, компостом і фосфорно-калійними добривами. Саджанець перед посадкою рясно полити.

У чотири роки кущ стає дорослим. Для його формування залишають три найтовщі гілки.

— Квітки в айви японської можуть бути помаранчеві, білі або рожеві з червоним відливом. Раніше кущами прикрашали територію, плоди не їли. А виявилося, що вони корисні, містять багато пектинів, дубильних речовин, підвищують імунітет. Покращують роботу шлунково-кишкового тракту. Знімають запальні процеси, нудоту, мають протизапальні властивості. Полегшують стан організму при гострих отруєннях, відновлюють мікрофлору кишківника після антибіотиків. Нормалізують артеріальний тиск, — говорить Василь Коновалов.


Залишити коментар