Україна вичерпує квоти на експорт агропродукції до ЄС
Україна активно використовує квоти на експорт агропродукції до ЄС, лідерами серед яких стали мед, цукор, соки та м’ясо птиці.
Україна активно використовує квоти на експорт агропродукції до ЄС, лідерами серед яких стали мед, цукор, соки та м’ясо птиці.
Євросоюз визнав Україну стратегічним партнером у новому Protein Action Plan, проте експерти попереджають про ризики сировинної моделі співпраці.
Через аномальну спеку та посуху Франція може отримати найнижчий урожай кукурудзи за останні 50 років, що серйозно вдарить по ринку ЄС.
Екстремальна спека та сезон відпусток провокують цінові коливання на ринку солодкого перцю в Європі, змушуючи фермерів коригувати плани.
У сезоні 2025/26 років країни ЄС переробили рекордні 26,3 млн тонн ріпаку завдяки високому попиту з боку виробників біопалива.
Стартувала безкоштовна програма «Квиток до ЄС», яка допоможе українським аграріям адаптуватися до європейських стандартів та вийти на міжнародні ринки.
Впровадження нових квот ЄС на сталь призвело до зупинки митного оформлення та паралічу торговельної активності імпортерів.
У сезоні 2026/27 країни ЄС планують вийти на трирічний максимум з переробки соняшнику завдяки збільшенню врожаю до 9,8 млн тонн.
Виробництво соняшника в ЄС може досягти 9,8 млн тонн у сезоні 2026/27 завдяки розширенню площ та кращим погодним умовам.
Інтеграція України до ЄС може суттєво зміцнити європейське тваринництво завдяки здешевленню кормів, що призведе до зниження собівартості продукції.
Компанія «Інтерпайп» вимагає перегляду квот на безшовні труби, стверджуючи, що встановлені ЄС ліміти занижені на 30% через помилкові статистичні дані.
Україна експортувала рекордні 1,3 мільйона тонн соєвого шроту, причому країни ЄС залишаються ключовими покупцями.
Експерти попереджають про ризики зниження конкурентоспроможності української агропродукції на ринках третіх країн після впровадження європейських стандартів.
Україна розпочала процес адаптації ринку будівельної продукції до вимог нового Регламенту ЄС 2024/3110 для синхронізації стандартів.
Україна закріпилася на третій позиції серед найбільших постачальників цукру до Європейського Союзу, забезпечивши 11% загального імпорту за вісім місяців поточного маркетингового року.
Верховна Рада планує оновити правила ринку ЗЗР, надавши виробникам та аграріям три роки на адаптацію до європейських стандартів.
Вступ України до ЄС вимагатиме реформи агросубсидій, оскільки нинішня модель CAP не здатна адаптуватися до масштабів українського агросектору.
Європейський Союз планує запровадити 15% мито на експорт алюмінієвого брухту, щоб утримати цінну сировину всередині блоку.
Європейський Союз має намір поширити дію механізму CBAM на сталеві похідні, що може суттєво вплинути на конкурентоспроможність та експортні можливості.
Українські аграрії стикаються з необхідністю заміни майже 40% засобів захисту рослин, що використовуються на полях, на дозволені в ЄС аналоги.
Європейський Союз зафіксував значне падіння імпорту сталі на 23% у першому кварталі 2026 року, що свідчить про суттєві зміни на ринку.
Польська євродепутатка Ельжбета Лукачієвська заявила про необхідність продовження обмежень на імпорт українського зерна до Польщі, щоб захистити місцевих фермерів.
Хвиля спеки в ЄС ставить під сумнів прогнози врожаю кукурудзи, що може відкрити нові можливості для українських експортерів.
Європейський Союз посилив контроль за якістю ягід, змушуючи українських фермерів відмовлятися від низки пестицидів заради збереження експорту.
Українських аграріїв чекають кардинальні зміни: Мінекономіки готує до запуску єдину цифрову систему державної реєстрації у сфері захисту рослин, що спростить процедури та забезпечить простежуваність продукції.
Українські аграрії повністю вичерпали річну квоту на безмитний експорт пшениці до країн Європейського Союзу.
Європейські ціни на вуглець (EUA) досягли 80 євро за тонну у червні, що свідчить про зростання уваги до екологічних питань та вуглецевого регулювання.
Європейський Союз став ключовим покупцем українського зерна, витіснивши традиційних імпортерів з Близького Сходу, що свідчить про значні зміни у торговельних потоках.
Ринок органічної їжі в Польщі демонструє вражаюче дво десятиліття зростання, зберігаючи тенденцію до збільшення обсягів виробництва та споживання.
452 українські підприємства відтепер мають право експортувати свою продукцію до Європейського Союзу, що відкриває нові можливості для вітчизняного агросектору.