Фрахт з Дунаю: ціни злетіли на 5$/т
Ставки фрахту з українських дунайських портів зросли на 5$/т через дефіцит суден та затримки на Сулінському каналі.
Ставки фрахту з українських дунайських портів зросли на 5$/т через дефіцит суден та затримки на Сулінському каналі.
Ставки фрахту на перевезення агропродукції з українських дунайських портів зростають через дефіцит суден та затримки на Сулінському каналі.
Україна може втратити 10 мільярдів доларів експортної виручки через логістичні проблеми, що ставить під загрозу майбутні посівні площі.
За 8 місяців Україна експортувала залізницею через Словаччину 5,3 млн тонн руди, що на 2,3% більше, ніж торік.
Аномальна спека, зміщення термінів збору та дорога логістика поставили під загрозу рентабельність вирощування кавунів на Одещині.
Через атаки на порти Україна втрачає частку ринку кукурудзи, яку стрімко займає Аргентина, нарощуючи рекордні обсяги експорту.
Альтернативні логістичні маршрути для української агропродукції наразі завантажені на 20-50%, що впливає на вартість експорту.
Через постійні обстріли портів Україна перенаправила 1,7 млн тонн агропродукції альтернативними шляхами, що становить третину експортного потенціалу.
Центральний склад запчастин Stellantis Україна у Києві зазнав руйнувань через влучання ворожого БПЛА, що вплинуло на логістику компанії.
Через проблеми з морським експортом Україна може поступитися часткою ринку кукурудзи в ЄС американським постачальникам.
Українські АЗС кардинально змінюють свою роботу під час війни, ставлячи безпеку та стабільність поставок на перше місце.
Росія атакувала елеватор та автопарк борошномельного підприємства на Харківщині, спричинивши значні руйнування та зупинку логістики.
Maersk Україна припиняє співпрацю з терміналом у Борисполі через операційні причини, надаючи рекомендації клієнтам щодо імпортних вантажів.
Українські аграрії прискорюють продаж соняшнику для закупівлі добрив, що призводить до зниження цін на культуру.
Європейський Союз активно розробляє нові логістичні рішення для українського агроекспорту, зокрема через “шляхи солідарності”, щоб підтримати українських виробників.
Українців заспокоюють: попри складну ситуацію та удари по логістичній інфраструктурі, країна не зіткнеться з тривалим дефіцитом продовольства.
У серпні «Укрзалізниця» передала через українсько-польські переходи 393 тис. тонн руди, що свідчить про зростання транзитного потенціалу.
Альтернативні шляхи експорту українського зерна зробили його дорожчим на €50-90/т порівняно з портами Одеси, що ставить нові виклики перед аграрним сектором.
Дефіцит зерновозів в Україні спричинив зростання ставок на автоперевезення агропродукції, особливо на коротких маршрутах.
Україна та Азербайджан обговорюють нові логістичні маршрути для експорту агропродукції та зміцнення двосторонніх торговельних відносин.
Блокада чорноморських портів може призвести до втрат понад 10 млрд доларів та невивезення 30 млн тонн української агропродукції до кінця року.
Аналітики Barva Invest пояснюють, чому політичні заяви про переговори з РФ не покращать логістику та не зупинять падіння цін на зерно.
Український молочний сектор демонструє зростання виробництва, проте стикається з викликами збуту через логістичні перешкоди та безпекові ризики.
Близько 80% холодних логістичних складів на Київщині знищено за півроку, що призведе до зростання цін на продукти харчування.
Вартість транспортування українського зерна з дунайських портів до Єгипту зросла на 9 доларів за тонну через затори на Сулінському каналі.
Російські експортери зерна змінюють маршрути поставок, переорієнтовуючись на Балтійські порти через безпекові ризики в Чорному морі.
Українські птахівники виступають проти вимог ритейлерів перекладати воєнні збитки на постачальників, наголошуючи на відсутності дефіциту продукції.
Черги на Сулінському каналі сягають 10 діб, що призводить до зростання вартості перевезення агропродукції приблизно на $10 за тонну.
Україна не зіткнеться з дефіцитом продуктів харчування, незважаючи на російські удари по складах та логістиці, завдяки перебудові ланцюгів постачання та можливості імпорту.
Українські аграрії прогнозують скорочення посівних площ під озимою пшеницею через експортні обмеження та високу вартість логістики.