Ср. 16 Вересня 2026

В Україні запрацював новий закон про регулювання ГМО

В Україні запрацював новий закон про ГМО, який встановлює чіткі правила реєстрації, маркування продукції та відповідальність за порушення для аграріїв.

В Україні запрацював новий закон про регулювання ГМО

Фото: AgroTimes

З 16 вересня 2026 року в Україні офіційно запрацював Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку ГМО». Документ ставить крапку в епосі «сірих зон» для аграрного бізнесу, впроваджуючи чіткі європейські стандарти контролю та відповідальності.

Кінець «сірої зони» для агросектору

Раніше ринок генетично модифікованої продукції в Україні функціонував без належного правового регулювання, що створювало ризики для виробників та споживачів. Новий закон вимагає повної прозорості: відтепер легально використовувати можна лише ті сорти та культури, що внесені до Державного реєстру ГМО. Власники таких організмів зобов’язані проходити процедуру реєстрації, а кожен учасник ланцюга постачання — декларувати свою діяльність.

Простежуваність та маркування товарів

Ключовою новацією стала вимога щодо простежуваності продукції. Аграрії більше не зможуть уникнути відповідальності, посилаючись на незнання походження насіння чи кормів. Обов’язковим стало маркування товарів, яке тепер деталізує склад: споживач чітко бачитиме на етикетці, чи є продукт генетично модифікованим, чи містить ГМО, або ж був виготовлений із сировини, що їх містила.

Безпека та сусідство на полях

Законодавство суворо регламентує випробування ГМ-культур у відкритому ґрунті. Аграрії повинні повідомляти державу про локації тестувань, а місцеві громади отримали право брати участь в обговоренні таких рішень. Окрему увагу приділено співіснуванню: власники ГМ-полів зобов’язані дотримуватися правил, щоб не допустити забруднення ділянок сусідніх фермерів, які вирощують традиційну чи органічну продукцію.

Відповідальність та штрафні санкції

За порушення нових правил передбачені серйозні фінансові санкції. Для юридичних осіб штрафи сягають 15–20 мінімальних зарплат, для ФОП — 7–10. Найсуворіше покарання чекає на тих, хто намагається реалізувати нелегальну продукцію: штраф у розмірі 100% вартості партії (але не менше 100 тисяч гривень) з можливим вилученням або знищенням товару та анулюванням ліцензій.

Висновок: Впровадження цього закону наближає український агробізнес до європейських стандартів. Попри посилення контролю, прозорі правила гри дозволяють підприємцям краще планувати свою діяльність та мінімізувати ризики, що в перспективі сприятиме стабільності аграрного ринку України.

Джерело: AgroTimes


Залишити коментар