Різдво знову на носі, а українці досі не визначилися коли його святкувати
Чому духовна підготовка до свят важливіша за святковий стіл
Різдвяний трактор. Фото: Telegram.
До Різдва залишилося дванадцять днів, але чимало українців досі перебувають у роздумах. Офіційна дата 25 грудня, частина громад святкуватиме 7 січня. І це не просто календарна плутанина — це питання збереження традицій у мінливому світі.
Перехід на новий календар змінив звички
У 2023 році Православна церква України перейшла на новоюліанський календар. Різдво посунулося на 13 днів назад. Офіційним вихідним стало 25 грудня, як у більшості християнського світу.
Статистика показує — 68% українців обирають грудневу дату. Але в селах ситуація складніша. Багато громад влаштовують подвійне Різдво, щоб вшанувати всіх. У селі Велика Глуша на Рівненщині так і кажуть — святкуємо двічі, щоб нікого не образити.
Духовність проти побутових ритуалів
Степан Павлюк з Інституту народознавства наголошує важливу річ. Підготовка до Різдва в українській традиції завжди була насамперед духовною. Період перед народженням Христа вважався магічним і містичним.
Українці намагалися зустріти Святий вечір з чистою душею. Якщо людина відчувала провину за щось, вона йшла до сповіді. Це було важливіше за будь-які святкові страви чи матеріальні ритуали.
Дванадцять страв та їхнє значення
Традиція готувати дванадцять пісних страв на Святвечір символізує дванадцять апостолів. Обов’язковими вважаються кутя, борщ, вареники з картоплею чи капустою, пиріжки, грибна юшка та узвар.
Святвечір проходить 24 грудня. Родини дотримуються посту до появи першої зірки, яка символізує Вифлеємську. Саме вона за біблійними переказами сповістила про народження Ісуса Христа.
Колядки та дідух повертаються до життя
Різдвяні пісні починають співати зі Святвечора. Колядники беруть з собою зірку, закріплену на оздобленій палиці. Навколо сміх та веселощі — діти та молодь ходять по дворах, співаючи і розігруючи жартівливі спектаклі.
На покуті в хаті ставлять дідуха — сніп із пшениці чи жита, прикрашений стрічками та плодами. Він символізує предка роду та об’єднання поколінь. Ця традиція зберігається навіть у містах, де люди спеціально їдуть у села за справжнім дідухом.
Заборони та прикмети
На Різдво не можна працювати та прибирати. Вважається, що робота виносить удачу з дому. Максимум — поставити чайник. Не можна сваритися та з’ясовувати стосунки. Різдво про мир, будь-який конфлікт вважається поганим знаком на весь рік.
Не варто давати гроші в борг. Є повір’я, що разом з грошима можна винести з дому достаток. Краще навпаки — робити подарунки та допомагати тим, хто потребує.
Родинне свято в часи випробувань
Різдво залишається моментом, коли країна збирається за одним столом попри всі труднощі. Від маленьких сіл до гамірних міст це свято об’єднує. Традиції демонструють головний сенс українського Різдва — духовність, милосердя, пам’ять про предків та єдність родини.
Зберігаючи ці традиції, ми передаємо наступним поколінням найцінніше. Любов до культури та духовну спадщину. Неважливо, святкуєш 25 грудня чи 7 січня. Головне — з ким та як зустрічаєш це світле свято.
Ми писали нещодавно: Молочна статистика за 2025 рік: скільки виробили сирів.
Залишити коментар