Схеми українського ринку праці: як у 2020 бізнес економив на співробітниках
Пн. 1 Березня 2021

Схеми українського ринку праці: як у 2020 бізнес економив на співробітниках

Міжнародна організація праці стверджує, що пандемія коронавірусу може спричинити гірші наслідки для світового ринку праці, ніж фінансова криза 2008-2009 років. Зокрема, прогнозується, що COVID призведе до скорочення 25 млн робочих місць у світі. Україна теж відчула на собі негативні наслідки пандемії.

Загалом, за офіційними даними, з 2014 року обсяг заборгованості із зарплати в Україні збільшився на 400% — до 3,8 млрд грн. Очікується, що на початок 2021 ця цифра перевищить 4 млрд грн і зростатиме й надалі.

Водночас хедхантери зауважують, що в 2020 багатьом співробітникам знизили зарплати на 30-40%. Крім того, роботодавці економили на медичній страховці, бонусах, офіційно не оформляли працівників, оголошували конкурси на заняті вакансії. І придумали ще чимало хитрих схем. Отже, чого очікувати на ринку праці в Україні в 2021 році?

На одну вакансію — втричі більше резюме

Рівень безробіття в Україні стрімко почав зростати із введенням жорсткого карантину у квітні 2020 року.

znimok-ekrana-2021-01-15-o-182345.png

Середня кількість відгуків на одну вакансію.

Наприклад, за даними Державного центру зайнятості, у березні офіційно зареєстрованих безробітних в Україні було 349 тис. осіб, у квітні цей показник виріс до 457 тис., а у травні – до 511 тис. І тільки з липня почалося зменшення рівня безробіття до 506 тис., і в серпні – до 474 тис.

Натомість, у січні-листопаді 2020 року безробітних було вже 252 тис. проти 179 тис. за цей же період 2019 року. Насправді ж реальна кількість безробітних в нашій країні — у рази більша.

Багато середніх і великих компаній у 2020 скоротили свій штат від 15 до 40 %, понад 15% штатних співробітників переведені на віддалену роботу (від бухгалтерів до складних фахівців). У планах на 2021 рік багато компаній планують зберегти штат, але аналітики говорять, що багато сфер (крім IT і digital компаній), можуть за 2021 скоротити свій штат до 30%.

Разом з тим, пандемія безповоротно вплинула на роботодавців та їхню швидкість переналаштування ведення бізнесу. Чимало компаній прийняли в роботу стратегію утримання ключових співробітників, каже експертка.

Розуміючи, що ризик захворюваності продовжує бути високим, компанії в прискореному режимі визначили свій «каркас» та працюють на утримання, погоджується HR-спеціалістка компанії MAY-Ukraine Ірина Редько.

Quote«Під «оптимізацію» потрапляє та категорія співробітників, які свого часу був найняті «на перспективу» чи виконували сервісну функцію», — зазначила вона.

Це стало причиною збільшення навантаження на діючих співробітників в основній масі. Як наслідок, роботодавці часто отримують вільних на ринку спеціалістів із недостатнім рівнем кваліфікації, або кваліфікованих, але на етапі «вигорання».

Зараз очікується суттєве зниження вакансій до середини-кінця лютого, а вже з квітня буде суттєвий підйом, бо, в теорії, вже не має бути ні локдаунів, ані тотального падіння.

У яких галузях — найбільші борги з зарплатні

Наразі заробітна плата зменшилася в тих галузях, які постраждали від пандемії. Ті, хто змогли продовжити працювати в повному обсязі, заробітні плати та премії не скорочували. Більш того, галузі, які «розквітли» на фоні Covid-19, змогли проіндексувати заробітні плати та утримати ринкові цифри 2019 року.

Зокрема, за результатами опитування 300 роботодавців, проведеного сайтом із пошуку роботи Jooble, починаючи із березня 2020 року, скоротити зарплати через карантин були змушені 18,8% компаній. 72,4% повідомили, що карантин не вплинув на їхню роботу, і тому зарплати не переглядались, а 8,8% компаній, навпаки, їх збільшили.

Водночас про свої плани щодо збільшення заробітних плат працівникам у 2021 році заявили 23,6% опитаних роботодавців. А залишити рівень оплати праці на незмінному рівні вирішили 19,4%. Про наміри зменшити оплату зазначили тільки 1,4%, тоді як майже половина опитаних — 49,5% — ще не визначилися.

Також значно побільшало розробників, тому що позакривались стартапи, до того ж великі IT-компанії втратили багатьох клієнтів.

Ми працюємо у галузях діджитал-маркетингу та IT і маємо 97 співробітників. Зниження зарплатні на 25% у нас практикувалося впродовж лише одного місяця — квітня. Це відбулося тому, що ми прокредитували багатьох клієнтів, але через локдаун вони встали на паузу.

Також ситуацію врятувало те, що керівництво компанії не забирає свою зарплату та дивіденди. 

Багато вийшло на ринок HR-менеджерів, рекрутерів, people partners — сервісних спеціалістів, які не заробляють гроші для компаній. Значно побільшало розробників, адже позакривалися стартапи.

У цілому, сьогодні, за інформацією УСПП, 60% заборгованості з зарплат в Україні припадає на економічно активні підприємства, 30% — на банкрутів.

Quote«Найбільше боргів у промисловому секторі – до 80% від всієї заборгованості з зарплати в країні. Адже падіння у виробництві за 10 місяців 2020 року – 7%, а в таких секторах, як машинобудування – до 20%. Легка промисловість тільки минулого року втратила 20 тис. робочих місць. Зараз багато заводів-гігантів, якщо не в кризі, то на порозі банкрутства», — підкреслив у коментарі  Анатолій Кінах, президент УСПП.

Популярні інструменти економії на співробітниках

Загалом в Україні економічна криза від коронавірусу мала для працівників більш негативні наслідки, ніж в Європі. Це пояснюється значною тінізацією нашої економіки.

В Україні ситуація з захищеності працівників дуже неприємна: власники хочуть збагатіти та розвиватися за рахунок працівників, і інколи приходять до абсурдних рішень. Створюють договори, які порушують трудовий кодекс, користуються тим, що працівники необізнані в законах, які мали б захищати їхні права. І цим ми відрізняємося від розвинутих країн і дуже відстаємо в цьому напрямку. На жаль, профсоюзні спілки не мають впливу на приватний бізнес, а саме вони повинні ставати на сторону найнятих працівників.

Це — найчастіший кейс на ринку, причому є випадки, коли бонуси не виплатили навіть СЕО компаній. Загалом рівень компенсації на ринку праці України впав на 30-40% (з урахуванням бонусів і медичних страховок).

Ще частину персоналу примусово відправляють у неоплачувану відпустку, або скорочують робочий день. Також зростає кількість працівників, які працюють на півставки, або навіть на чверті.

Деякі хитрі роботодавці оголошують конкурс на посаду, яка за фактом у компанії зайнята, але з меншим бюджетом. Це робиться для того, щоб мати змогу або ж винайняти дешевшого спеціаліста, або знизити рівень ЗП існуючого.

На окремих підприємствах працівників примушують зареєструватися ФОПами та оплачують їхню роботу за контрактом. Це дає можливість підприємцям перекласти на працівників оплату внесків в Фонд соціального страхування. Крім того, наразі суттєво скоротилися або взагалі були скасовані тіньові частини зарплати. І зараз більше 50% нових вакансій на ринку — це вакансії на сіру зарплатню та з оформленням на мінімалку.

Олександр Хмелевський
Олександр Хмелевський

Так, з січня по листопад 2020 р. вона зросла з 10727 до 11987 грн. У квітні, з запровадженням карантину, середня зарплата впала майже на 10%, проте в подальшому вона зростала. Разом з тим, минулого року дехто з підприємців взагалі перестав сплачувати її тіньову частину. В середньому такі надбавки впали приблизно на 40%.

Минулого року дехто з підприємців взагалі перестав сплачувати тіньову частину зарплати. Такі «надбавки» впали приблизно на 40%.

Війна за кадри продовжується

Незважаючи на кризу, сьогодні на ринку праці війна за кадри продовжується. Виграють у цих умовах роботодавці, які піклуються про тих, хто рухає бізнес уперед. Медичне страхування давно стало нормою для низки українських компаній. Проте пандемія внесла свої корективи у згадані пільги для працівників.

Jooble повідомляє, що повну компенсацію витрат, пов’язаних з тестуванням на COVID-19, згідно з їхнього опитування, пропонують лише 18,8% компаній, ще 11,7% — часткову. Планують вводити систему компенсацій за тестування у найближчому майбутньому тільки 4,2% підприємств. А от 58,2% не компенсують таких витрат і поки не планують.

А опитування на сайті Work.ua показало, що наразі медичне страхування співробітників ввела в Україні тільки одна п’ята компаній. Стільки ж респондентів відзначили, що хоча поки страхування немає, керівництво розмірковує над тим, щоб впровадити його.

І більше половини, майже 60% компаній, відповіли, що і зараз не страхують персонал, і на майбутнє не збираються.

Водночас медичне страхування, за результатами опитування міжнародної компанії Madanes, у рейтингу мотивації співробітників у 2020 було важливе для 39%. Стільки ж відсотків набрали бонуси. Умови в офісі – 46%, а можливість працювати віддалено має найбільше прихильників – 53%.

На жаль, програми Wellbeing (рівень благополуччя співробітників – від ред.) готові впроваджувати здебільшого іноземні компанії, оскільки у світі це давно є сталою практикою. Для українського бізнесу така практика здебільшого малозрозуміла, оскільки українські компанії — це про роботу на результат. А міжнародні компанії — також про орієнтацію на людський фактор.

Скільки ще триватиме вплив пандемії на ринок праці в Україні? Спеціалісти вважають, що повна трансформація пройде за 21 місяць від початку повного локдауну. Тобто на кінець цього року бізнес вже навчиться жити в нових реаліях.

За прогнозами аналітиків, 2021 буде дуже непростим як для найманих працівників, так і для власників бізнесів. Перед кожним з учасників будуть стояти завдання, які вимагатимуть гнучкості, адекватності та терпіння по відношенню до іншої сторони.

Багато експертів вважає, що, оскільки держава не оголошує про кардинальні зміни в законодавстві, то 2021 все ж дозволить частково стабілізуватися та відновити людські ресурси в штатах компаній, або ж навчитися вести бізнес за меншої кількості людей. Рівень безробіття зменшуватиметься, адже бізнес ніколи не зупиняється, і на місці закритої кав’ярні обов’язково відкриють нову.


Залишити коментар





Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)