На Закарпатті жінка виростила унікальний сад
Пн. 18 Жовтня 2021

На Закарпатті жінка виростила унікальний сад

На околиці міста Виноградова росте сад Наталії Мартишинець. Жінка вирощує рідкісні для України культури: хурму, інжир, азиміну, фісташки. Ростуть рослини у дуже мальовничому місці: неподалік розвалин замку Канків.

Пані Наталія – без заперечень, унікальна жінка. У свої 73 вона керує авто, продає власний врожай при дорозі, літає літаком по найкращі саджанці до Європи та має друзів-фермерів по всьому світу. А ще вона власними руками створила унікальний сад на терасах посеред гори – без помічників та без непосильних вкладень капіталу, не маючи освіти агронома. Фермерка охоче поділилась досвідом вирощування однієї з найпримхливіших культур – фісташки, пише сайт “Технології та інновації”.

Сад Наталії Мартишинець займає півтора гектара. Розбитий він на терасах, більшість із яких виклала сама. І хоч земля на горі важка для роботи, фермерці тут вдалось досягти разючих результатів.

Я фісташку почала вирощувати з насіння три роки тому. У власному саду набивала ґулі, вчилась, читала, міркувала про вдалі рішення, – розповідає пані Наталія. – Моя фісташка росте на терасах, на кам’янистих схилах гори, що колись була вулканом. Але в природі – це саванне дерево, котре дуже повільно росте й має широку, розвинуту кореневу систему. Фісташки у садах висаджують на відстані 8–10 метрів одна від одної з умовою: на 8–10 жіночих дерев має бути одне чоловіче. У моєму саду дерева ростуть на терасах на відстані 4 метри одне від одного в шаховому порядку. Сіянці дають невеличкі горішки, а щеплені й селекціоновані сорти можуть потішити власників уже більшим калібром врожаю.

Насіння фісташок у сад Наталії Мартишинець привезли з Узбекистану, а щеплені саджанці жінка шукала сама по всій Європі й не лише. Втім, частину сіянців знайшла в Україні.

ДОГЛЯД ЗА ФІСТАШКОЮ: ПОСАДКОВИЙ «ТОРТ» ТА ШКІДНИКИ

Для висадки всіх дерев Наталія Мартишинець готує місце завчасно, а свій підхід називає посадковим «тортом»:

Перед тим як ви плануєте висаджувати рослину, необхідно викопати яму розміром 70х70х70. На дно ями насипаємо перегній – овечий чи кінський, якщо ж нема, то від великої рогатої худоби. Далі насипаємо 10 сантиметрів землі, потім – знову відро перегною й ще 10 сантиметрів землі. Наступним етапом додаємо 3 літра попелу з деревини. Якщо земля важка, то на органіку треба висипати сухе негашене вапно, щоб зняти кислотність. Далі на попіл насипаємо ще 10 сантиметрів землі й наверх висипаємо до пів відра сухого курячого посліду. Тоді яму засипаємо доверху землею і лишаємо її так до висадки рослин. Під час посадки дерева вже на місці викопую яму на глибину, необхідну для саджанця, наступні 5–6 років воно може рости й розвиватись без підживлень. Саджанці фісташки я посадила за аналогічною схемою.

Нині у саду пані Наталії росте шість щеплених саджанців фісташки з різних куточків Європи й не лише:

З Іспанії мені передали номерну чоловічу рослину, а з Греції – щеплену Еджіну, а останніми я отримала каліфорнійські саджанці сорту Керман (жіноча форма) та Петер (чоловіча форма). Також є ще сорти Бронте (Pistacchio di Bronte), який в Італії вважають унікальною «золотою» фісташкою, та EUGINA.

Власниця унікального саду розповідає, що фісташка – дуже примхлива культура, але при правильному догляді й терпінні вона
дає цінний та корисний врожай, який можна збирати потягом 400–500 років. Сіянець фісташки дасть хороший врожай лише на 12–14-й рік, а щеплене дерево – на 6–8-й рік. Якість і калібр горішків, відповідно, теж будуть різнитись.

Підживлює всі свої дерева та кущі пані Наталя лише органічними добривами. Тож і плоди вважає еко- та біопродуктом. А ще,
каже, велике значення має і ставлення до рослини самого господаря. Головне правило, якого дотримується пані Наталія – жити в гармонії з навколишнім світом, з турботою та любов`ю ставитись до всього живого – і тоді сама природа віддячить сторицею.

ВРОЖАЙ ІЗ ТЕРАС ЗАМОВЛЯЮТЬ НАПЕРЕД

Окрім фісташок господиня вирощує рідкісну азиміну, хурму, персики, інжир та виноград. Наталія Мартишинець розповідає, що зібраний врожай власноруч звозить з гори до дороги, де його одразу розкуповують жителі прилеглих сіл.

Сарафанне радіо, моя репутація дають про себе знати. 600 кущів винограду, 300 дерев хурми, 30 – азиміни, 50 – інжиру – фруктів з дерев завжди мало для моїх гостей та покупців. Залишилось дочекатися врожаю від фісташок.


Залишити коментар




Отримуйте найсвіжіші новини у соцмережах:

Facebook

Twitter

Ознайомлений(а)