Науковець з Полтавщини вирощує рідкісний чишкоглід сивіючий

чишкоглід сивіючий

Чишкоглід сивіючий, фото зі сторінки Володимира Межинського у Фейсбук

У світі рослин трапляються унікальні й сенсаційні відкриття, які змушують вчених переглядати усталені уявлення та класифікації. Одним із таких сюрпризів від природи є поява дивовижного гібриду – чишкоглоду сивіючого, який поєднує у собі риси мушмули та глоду. Рідкісний чишкоглід може цього року дати перші плоди на Полтавщині. Про це повідомляє журнал “Ягідник”.

Рідкісний гібрид

Вперше цьогоріч отримати плоди рідкісного чишкоглоду або глоду сивіючого очікує Володимир Меженський – доктор сільськогосподарських наук, професора кафедри садівництва ім. проф. В.Л.Симиренка Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП).

“Особливістю гібриду є найпізніше квітування з-поміж усіх видів глоду. Отримав я його дев’ять років тому й увесь час боявся, що можу втратити через недостатню зимостійкість. Завдячуючи дублюванню на деревах різних видів глоду та теплим зимам йому вдалося адаптуватися до наших умов і рясно заквітувати”, – пише у мережі фейсбук Володимир Меженський.

Сенсаційне відкриття

Ця рідкісна рослина налічує в природному ареалі усього 25 кущів, що трапляються в Арканзасі (США). Джейн Стерн виявила її зовсім недавно, у 1969 р. На честь цієї екологині рослину назвали мушмулою Стерн, а по науковому – мушмулою сивіючою (Mespilus canescens). Це відкриття стало науковою сенсацією, бо до того вважалося, що мушмула є монотиповим родом, що складається лише з одного виду – мушмули німецької (Mespilus germanica). Пізніше з’ясувалося, що знайдена рослина є природнім гібридом звичайної мушмули, завезеної до Америки європейськими поселенцями, яка схрестилася з місцевими видами глоду.

Таксономічні суперечки

Це один з двох відомих у світі гібридів мушмули з глодом – чишкоглід сивіючий. Водночас автор першого наукового опису виду Джеймс Фіппс наполягає на недоцільності об’єднання мушмули з глодами, розглядаючи унікальну рослину як представника окремого нотороду.

“Цікавий приклад таксономічних проблем, коли упродовж короткого терміну таксон тричі змінював назву і призвів до суттєвих змін у систематиці та суперечок між вченими”, – зазначає Володимир Меженський.

Раніше ми писали про те, що у Данії роблять шкіру з яблучних відходів.


Залишити коментар