Народний депутат Іван Чайківський: «Закони мають працювати на розвиток держави і добробут людей»

Народний депутат Іван Чайківський: «Закони мають працювати на розвиток держави і добробут людей»

– Після перемоги на одномандатному виборчому окрузі номер 165 на Тернопільщині, що для вас виявилося найскладнішим?

– Передусім, ця робота дуже відрізняється від тієї, якою я займався раніше. Господарська діяльність – це одне, а законотворчість – це інша сфера. І тобі її треба опанувати в доволі стислі терміни. Всі ці місяці я працював над тим, щоб освоїти законотворчу діяльність.

– Ви засновник успішного аграрного бізнесу, чому вирішили піти у Верховну Раду?

– Наше законодавство не завжди працює на бізнес і економіку, а треба змінювати правила. Зрештою, створювати нові – конструктивні. Тому, маючи певний досвід, я й прийняв таке рішення, бо закони мають працювати на розвиток держави і добробут людей. Компанію “Агропродсервіс”, яку я заснував, нині очолює Андрій Баран, мій добрий друг, з яким ми впродовж 15 років розбудовували наше підприємство. Ми разом формували нинішній колектив компанії, і нині вона в надійних руках.

– Які з передвиборчих обіцянок вам уже вдалося виконати?

– Усі намічені справи нині в процесі роботи. Не все можна вирішити швидко. Але намагаюся тримати передвиборчу програму на контролі, залучати до цього процесу своїх виборців і комунікувати з ними. Попри те, що бюджет проголосовано, досі невідомо, як розподілять кошти на соціально-економічний розвиток між округами депутатів-мажоритарників у 2020 році. Але ми стоїмо на такій позиції: незалежно від якої ти політичної сили, незалежно від того, в якій фракції працюєш, має бути чесний і рівний розподіл фінансування між усіма. Якщо у нас є 7,5 мільярда гривень на соціально-економічний розвиток, то їх належить чесно розподілити між усіма 199 мажоритарниками, які нині є у Верховній Раді, за яких голосували і яких обирали люди.

– У першому читанні депутати проголосували за запровадження ринку землі. Цей законопроект ви не підтримали, хоч неодноразово висловлювалися за земельний ринок…

– Так. Під час цього голосування я утримався. Я за ринок землі, але за чесний і зрозумілий ринок землі, за ринок землі “українець для українця”. А не ситуацію, коли невідомо хто прийде і невідомо як придбає. Ми розуміємо, що земля – це щось більше, ніж просто товар. Це територія нашої держави, вона й складається з тих маленьких ділянок, які продаватимуться чи купуватимуться. Українцям неоднаково, хто володітиме тими територіями. Я вхожу в групу “За майбутнє”. Ми подали свої правки, я подав також персональні пропозиції до прийнятого закону, тому голосуватиму “за” лише коли їх врахують. Маємо розуміти, яка концентрація землі має бути в одних руках. Я за те, щоб ринок землі вводився поетапно, щоб не наробити помилок. І про обмеження в одні руки для громадян – у своїй правці подав 700 гектарів, бо вважаю, що це немало і не забагато.

– А які ідеї маєте щодо загального розвитку сільського господарства на Тернопільщині та в Україні в цілому?

– Україна – країна аграрна. Візьмімо зерно, яке ми продаємо як сировину. Я за те, щоб створювати його додану вартість. І не бути країною, яка асоціюється з сировинним додатком, а виходити на рівень країн із доданою вартістю. І ми пропонуємо, щоб підприємства, незалежно від форми власності, які утримують тварин і працюють у молочному напрямі, з першого дня відкриття обігу земель, мали б можливість купувати землю з розрахунку 2 га на одну корову понад встановлене обмеження. Бо кожна корова потребує грубих кормів, які зростають на землі. Чимало такої землі перебуває в оренді. Власники підприємств не завжди впевнені, що переукладуть договір оренди й надалі. А така норма стабілізувала б ситуацію, дала б змогу чіткіше планувати виробничий процес і дала б додатковий поштовх розвитку сільського господарства. Але чи підтримають депутати таку правку, ми не знаємо. Працюватиму над цим.

– Кілька слів про черговий виток децентралізації в Україні. Як на вашу думку мають об’єднуватися існуючі громади?

– Об’єднання громади заради об’єднання -це неправильно. Випадок, коли хтось у цьому процесі задовольнив лише власні амбіції, – це неприпустимо. Об’єднання громад має відбуватися заради розвитку. Я за принцип здорового глузду й фахових економічних обчислень. Громада може мати і 3 тисячі населення, і 30 тисяч. Головне мати бюджет розвитку, а не бюджет спроможності, коли є гроші лише на зарплату та поточні витрати. Бюджет розвитку, який спрямований на поліпшення інфраструктури населених пунктів і, відповідно, якості життя громадян.

– Які у вас плани на 2020 рік?

– Ставлю перед собою завдання вчитися, опановувати професію парламентарія, розвиватися, бути корисним для країни, уряду, громади й своїх виборців.

Спілкувалася Надія МИКОЛАЙЧУК.


Залишити коментар