Які загрози для ОТГ несе вільний ринок землі
Вт. 12 Листопада 2019

Які загрози для ОТГ несе вільний ринок землі

В ОТГ немає вільних коштів, щоб купити землю, і через це левова частка земель може опинитися в руках монополістів. І це загрожує не лише економічним, але й політичним правам жителів громад.

Точку зору на те, які наслідки для ОТГ може мати ухвалення урядового законопроєкту № 2178-10 про ринок землі, висловив Ігор Миклащук, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад «Інститут кооперації і місцевого самоврядування». Його блог розмістила «Економічна правда».

Ринок землі пропонується запустити з 1 жовтня 2020 року. І хоча автори законопроєкту певною мірою пішли на поступки аграріям та передбачили, що іноземці зможуть купувати українську землю лише з 1 січня 2024 року, Ігор Миклащук вважає, що права сільських громад усе одно можуть бути порушені, бо ОТГ не зможуть купити землю, натомість вона опиниться в руках монополістів. Автор блогу називає маніпулятивними тези депутатів про те, що ухваленню законопроєкту громади виступатимуть активними учасниками ринку землі.

«При теперішній фінансовій спроможності громад вільних коштів у них просто нема, тому навряд чи знайдеться ОТГ, яке придбає 100 га землі за 5 млн грн (у розрахунку, що 1 га в середньому вартуватиме 50 тис. грн / 2 тис. доларів) для того, щоб здавати землю в оренду.

Самостійно працювати на землі громада також не буде, адже як і держава, вона навряд чи зможе бути ефективним сільгоспвиробником», – зазначає Ігор Миклащук.

Він наводить цифри: у сільських громадах, де немає промисловості, надходження від сільського господарства складають до 90% доходів бюджету. У цілому ж аграрний сектор продукує 17 % ВВП і 40% валютної виручки країни. Тож, безумовно, ринок землі позначиться на всіх громадах та економіці країни в цілому, – робить висновок автор.

Небезпека монополій

Ігор Миклащук аналізує норму законопроєкту про максимальну сукупну площу земель сільськогосподарського призначення у власності – це 35% в межах однієї ОТГ. Він зазначає, що ця норма викликає побоювання.

Адже якщо великий масив землі опиниться в одного господаря, то, на думку автора блогу, «місцева влада буде змушена підкорятися такому монополісту».

«У результаті політичні права жителів такої громади також перетворяться на фікцію. Обирати місцеву владу будуть не мешканці громади, а її господар.

У тому, що такий сценарій більш ніж реальний, легко переконатися, якщо взяти до уваги, що вже сьогодні є багато громад, де переважну більшість земель обробляє агрохолдинг», – зазначає Миклащук.

До того, ж , на його думку, обмеження у 35% можна буде легко обійти через лазівки в законі.

Він підкреслює: сьогодні агрохолдинги ще рахуються з власниками земельних паїв, бо можуть відмовитися здавати їм землю в оренду. Але після продажу землі цей стримуючий фактор зникне.

«Отже, незважаючи на те, що земельний законопроект формально гарантує обмеження на ринку землі для іноземців, він одночасно створює небезпечні передумови для монополізації землі великими латифундіями», – резюмує голова Асоціації об’єднаних територіальних громад «Інститут кооперації і місцевого самоврядування».

За розумні ліміти на землю

Ігор Миклащук зауважує, що в цілому він – за ухвалення законопроєкту про обіг землі як такого, що формує відповідального власника. На його думку, таки власником може стати середній сільгоспвиробник, «який сам проживає у громаді і вже сьогодні забезпечує людей роботою і сплачує податки».

Але для того, щоб дати можливість такому виробнику купити землю, слід розробити дієвий законопроєкт, який захистить права фермера-середняка. Зокрема, Ігор Миклащук говорить про необхідність встановлення лімітів на землю.

«Якщо піти шляхом повної лібералізації ринку без встановлення розумних лімітів на володіння землею в одні руки, то середній сільгоспвиробник програє конкуренцію агрохолдингам. Адже у них дешевші кредити, свої порти тощо»,- зауважує він.


Залишити коментар