Аграрії отримують право встановлювати вітряки без зміни призначення землі
Енергетична свобода на полі
Ілюстративне фото з мережі
У 2026 році український агросектор робить рішучий крок до повної енергонезалежності. Нові законодавчі ініціативи дозволили фермерам встановлювати вітрогенератори безпосередньо на сільськогосподарських угіддях, минаючи виснажливу процедуру зміни цільового призначення землі. Це рішення перетворює звичайне поле на гібридний актив, що одночасно генерує і врожай, і кіловати.
Подолання бюрократичного бар’єру: що змінилося
Раніше встановлення будь-якої енергетичної споруди на ріллі вимагало переведення ділянки в категорію «землі енергетики». Це займало місяці, а іноді й роки. Станом на лютий 2026 року впроваджено механізм, за якого під вежу вітряка виділяється мінімальна площа, що не заважає роботі сільгосптехніки, а правовий статус решти поля залишається незмінним.
Це дозволяє агровиробникам:
-
Забезпечувати власні потреби: Елеватори, сушарки та переробні цехи отримують автономне джерело живлення, що критично важливо в умовах нестабільної мережі.
-
Зменшувати собівартість: Витрати на електроенергію в структурі виробництва зерна можуть впасти на 15–25%.
-
Продавати надлишки: Завдяки оновленим правилам «зеленого тарифу» для малих та середніх генераторів, фермер стає повноцінним гравцем на енергоринку.
Економіка вітру: інвестиції та окупність
Сучасні вітротурбіни потужністю від 500 кВт до 2 МВт стають оптимальним вибором для великих господарств.
Хоча капітальні вкладення залишаються значними, державні програми підтримки та пільгове кредитування «5-7-9» у 2026 році орієнтовані саме на такі проєкти. За розрахунками експертів, при середньорічній швидкості вітру в центральних регіонах, термін окупності вітряка на полі скоротився до 4–5 років.
Ми писали також: Чому українські аграрії масово переорієнтуються на сою та горох.
Чому українські аграрії масово переорієнтуються на сою та горох
Залишити коментар