Реформа держконтролю: нова модель відповідальності харчових підприємств України

В Україні відбулася кардинальна трансформація системи державного нагляду за харчовими виробництвами. Ключовою зміною став перехід відповідальності за безпечність та якість продукції безпосередньо на виробника. Як зазначають експерти Держпродспоживслужби, держава більше не виконує функцію тотального контролера якісних показників, натомість фокусується на моніторингу дотримання операторами ринку встановлених регламентів.

За словами Миколи Білуса, керівника профільного відділу відомства, сучасна модель передбачає, що бізнес самостійно гарантує чистоту та безпеку виробничих процесів, тоді як державні заходи контролю проводяться без попередження.

Ризикоорієнтований підхід: частота перевірок та аудитів

Механізм нагляду базується на класифікації підприємств за ступенем ризику. Експерти наголошують, що чим вищий потенційний ризик діяльності об’єкта, тим інтенсивнішим є державний контроль.

Класифікація частоти заходів контролю на рік:

• Надвисокий ризик: передбачає до чотирьох перевірок та один аудит системи НАССР (ХАССП).

• Високий ризик: три планові перевірки та обов’язковий аудит системи безпечності.

• Середній ризик: дві інспекції та щорічний аудит.

• Незначний ризик: одна перевірка та один аудит.

• Низький ризик: планова інспекція проводиться один раз на два роки без проведення аудиту.

Фахівці також вказують на важливу юридичну відмінність від європейських норм: в Україні законодавчо закріплено обмеження «не більше» вказаної кількості візитів, тоді як в ЄС діє принцип «не менше». На думку фахівців, у майбутньому українські норми будуть гармонізовані з європейськими у бік посилення контролю.

Перспективи відновлення планового нагляду та вимоги НАССР

На період дії воєнного стану планові заходи контролю обмежені, проте галузеві експерти вбачають необхідність їх відновлення. Це зумовлено вимогами європейських партнерів, оскільки Україна експортує значні обсяги агропродукції до ЄС, що потребує офіційного підтвердження відповідності виробничих процесів через державні механізми перевірок.

Окрему увагу фахівці приділяють функціонуванню системи НАССР. Експертна думка зводиться до того, що безпечність — це динамічний процес, а не формальна наявність сертифіката. Помилкою є сприйняття системи як набору статичних документів; натомість вона має включати постійний моніторинг, навчання персоналу та оперативне реагування на виявлені критичні точки.

Типові порушення, зафіксовані під час інспекцій:

• Недотримання базових гігієнічних вимог (немаркована тара, порушення потоковості персоналу).

• Формальний підхід до моніторингу шкідників та розділення потоків сировини й готової продукції.

• Відсутність живих записів у системі НАССР, що свідчить про її непрацездатність.

• Вимоги застарілої документації: фахівці нагадують, що єдиним законним супровідним документом є товаротранспортна накладна з елементами простежуваності.

Експерти закликають виробників не приховувати внутрішні невідповідності, а демонструвати методи їх усунення, що є найкращим доказом ефективної роботи системи управління безпечністю на підприємстві.

Читайте також: Український харчовий кошик зріс у вартості на тлі стабільної інфляції.

Український харчовий кошик зріс у вартості на тлі стабільної інфляції

---

Додав: Вірослава Їжак

Джерело: ArgoTer