Аграрний сектор став головним рятівним колом державного бюджету

Українська економіка за останні роки навчилася працювати в умовах, які будь-яку іншу систему просто б паралізували. Поки теоретики сперечаються про шляхи розвитку, цифри реального експорту говорять самі за себе. Сьогодні країна фактично тримається на двох потужних китах: сільському господарстві та металургії. Це реальність, яка забезпечує валютні надходження в бюджет.

Чим Україна годує та забезпечує світ

Аналіз останніх торгових показників чітко вказує на лідерство продовольчих товарів. Це вже давно не новина, але масштаби все одно вражають. Зернові, олія та інша продукція АПК складають левову частку того, що ми продаємо за кордон. Світ продовжує залежати від українського фермера, попри всі логістичні пекельні кола, які доводиться проходити бізнесу.

Другу позицію впевнено посідають метали та вироби з них. Навіть із втратою великих заводів на сході, металургійний сектор продовжує боротися за виживання. Звісно, до довоєнних рекордів ще далеко, але динаміка позитивна. Експорт чорних металів залишається стратегічним напрямком, який дає роботу тисячам людей всередині країни.

Треба розуміти, що такий перекіс у бік сировини та харчів — це вимушений крок. У часи, коли енергетика під ударами, а інвестиції в складні технології ризиковані, саме земля та надра стають надійним тилом. Це певною мірою іронічно, адже ми десятиліттями мріяли про «цифрову державу», а в результаті нас рятує старе добре зерно.

Географія та логістичні виклики сьогодення

Основними споживачами нашої продукції залишаються країни Європейського Союзу. Це логічно, адже сухопутні кордони та близькість ринків роблять логістику бодай трохи передбачуваною. Проте українські товари активно купують і в країнах Азії та Африки. Там наше продовольство — це питання не просто бізнесу, а фізичного виживання та продовольчої безпеки.

Цікаво спостерігати, як змінилися шляхи доставки цих товарів. Морські коридори працюють всупереч усім загрозам, що дозволяє вивозити величезні обсяги продукції. Без цього портового механізму економіка просто б задихнулася від надлишку товару всередині. Залізниця та автотранспорт теж працюють на межі можливостей, забезпечуючи зв’язок з європейськими портами.

Неможливо ігнорувати той факт, що імпорт все одно перевищує експорт. Ми купуємо багато палива, техніки та зброї, що створює дефіцит торгового балансу. Проте без стабільного продажу зерна та металу цей розрив був би катастрофічним. Поки працюють порти та засіяні поля, у фінансової системи є шанс на відносну стабільність.

Читайте також: Національний банк веде політику проти економічного зростання України.

Національний банк веде політику проти економічного зростання України

Джерело: ArgoTer