Великі гроші за російський азот розхитують світовий ринок
Парадокси американського імпорту на тлі глобальних санкцій проти рф
Добрива. Ілюстрація
Початок 2026 року приніс новини, від яких стає трохи ніяково, особливо нам тут, в Україні. Поки світ обговорює нові пакети обмежень, статистика вперто каже про інше: США продовжують «заливати» свої поля російськими азотними добривами. Здавалося б, де логіка, а де реальність? Але бізнес, як відомо, рідко керується лише емоціями, коли на кону стоять мільярди доларів.
Чому дешевий газ завжди перемагає
Ситуація доволі прозаїчна та навіть цинічна: російські добрива просто дешевші, і це головний аргумент для американського фермера.
Виробництво азотних добрив критично залежить від природного газу, а в росії він фактично «дармовий» для внутрішніх гігантів індустрії. У результаті Штати лише за 2024 рік закупили цього товару на понад мільярд доларів. Здається, це той випадок, коли прагматизм фермерів Айови чи Канзасу переважає будь-які високі кабінетні стратегії.
Європейський спротив та українські реалії
У той час як за океаном рахують прибутки, Європа намагається грати за іншими правилами.
Країни ЄС дедалі частіше запроваджують мита, аби хоч якось відгородитися від цього демпінгу та підтримати своїх виробників. Для України це справжній «двосічний ніж», бо ми теж частина цього глобального пазла. З одного боку, дешеві добрива на світовому ринку збивають ціни, а з іншого — це створює колосальний тиск на наше власне виробництво.
Нашим аграріям доводиться буквально виживати в умовах, коли собівартість зерна залежить від кожного долара, витраченого на селітру чи карбамід.
Пастка залежності від агресивного імпорту
Аналітики вже починають бити на сполох, бо така «економія» може вилізти боком у довгостроковій перспективі. Коли ти звикаєш до дешевої сировини від непередбачуваного гравця, ти стаєш його заручником, і це не просто гучні слова. Сьогодні вони продають дешевше за всіх, а завтра можуть просто вимкнути кран або задрати ціну до небес.
Довідкова інформація: Азотні добрива (карбамід, аміачна селітра, КАС) є критичними для вирощування кукурудзи та пшениці. Основною сировиною для їхнього синтезу є природний газ, частка якого у собівартості добрив може сягати 80%. За даними ресурсів Kurkul.com та Farmer.pl, обсяг імпорту російських добрив до США у 2024 році склав приблизно $1,3 млрд, що робить росію одним із ключових постачальників для американського агросектору.
Ми писали також: Китай досі купує найбільше українського ячменю попри скорочення імпорту.
Китай досі купує найбільше українського ячменю попри скорочення імпорту

Залишити коментар