На Київщині відтворили прадавній обряд зажинків
Біля села Віненці, що на Переяславщині, відтворили «зажинки» – старовинний хліборобський обряд виготовлення першого снопа, що символізує початок жнив, пише SEEDS.
Обряд зажинків демонстрували у театралізованій формі – співали народні українські пісні, вели діалоги, жартували. Гості заходу традиційно мали змогу продемонструвати своє вміння працювати у полі з косою у руках.
Як ведеться, богоугодній справі передував молебень. По роботі частувалися варениками зі шкварками й хріновухою.
Зажинки – одне з найдавніших землеробських свят. Традиційно, початок і кінець збирання врожаю урочисто відзначалися і сільською громадою, і в кожній родині. Вважалося, що який буде зажинки, такі й зажинки.
Жнива підсумовували усю сумлінну багатоденну працю селянина. До початку жнив готувалися як до великого свята. Господиня мила будинок, господар прибирав двір, тік. Стіл застилали білою скатертиною. Перед початком жнив кожна господиня чи господар ходили оглядати свої ниви: поспів чи колос, чи пора жати. У деяких місцях проводили обряд «пакриванія поля».
На зажинки відправлялися або вранці до сходу сонця, або в сутінках. Найпершу стислу жменю колосків жниця клала не в сніп, а окремо на поле разом з хлібом і сиром. Потім починали жати перший сніп який вважався іменинним. Зазвичай його зажинати старша в сім’ї жінка. Його прикрашали квітами, несли в будинок з піснями і ставили в червоний кут під ікони. З нього ж починають восени молотьбу, а соломою годували хвору худобину.
Зерна першого снопа вважалися цілющими для людей і птахів. Увечері кожна сім’я влаштовувала святкову вечерю, на якому обов’язково була їжа, принесена з поля. Співали спеціальні пісні.
Залишити коментар