Без доріг та транспорту село приречене на зникнення

Чому молодь тікає з українських сіл і до чого тут європейський досвід

Без доріг село приречене на зникнення

Село

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії, нещодавно озвучила те, про що в селах знають усі. Молодь утікає з рідних місць не через романтичні мрії про велике місто. Причина банальна до болю — немає як виїхати на роботу чи до лікаря.

Транспортний колапс знищує населені пункти

Проблема депопуляції села не нова. Вона почалася задовго до 2014 року і продовжує поглиблюватися. З 1991 року зникло понад 468 сіл, а ще стільки ж стоять порожніми. Чернігівщина лідирує з мінус 54 поселеннями.

Лібанова пояснює просто. У європейських селах налагоджені транспортні зв’язки. Можна легко дістатися до міста на роботу, до школи, в клуб чи на прийом до лікаря. В Україні такої системи немає і близько.

Дороги перетворилися на смертельні пастки

Реальність виглядає моторошно. Жителі села Тарасівка на Закарпатті називають свою дорогу до Підплеші “дорогою смерті”. Після опадів вона нагадує місячний ландшафт. Глибокі вибоїни заповнені водою, багнюка по краях, проїзд практично неможливий.

Швидка допомога туди просто не доїде. Уявіть ситуацію — людині погано, потрібна термінова медична допомога, а машина застрягла на півшляху у вибоїні. Це не гіпотетична ситуація, а щоденна реальність для сотень українських сіл.

Економіка без доріг не працює

На Івано-Франківщині дорога до села Бистриця перебуває в критичному стані. Цього року на ремонт спрямували 75 мільйонів гривень. Звернення надійшли від 17 громад та “Нафтогазу”. На ділянці — 15 аварійних мостів та підпірні стінки, які ось-ось обваляться.

Така ситуація знищує будь-яку можливість ведення господарства. Доставка товарів обходиться в копійчину через руйнування транспорту. Автомобілі виходять з ладу після кількох поїздок такими дорогами.

Онлайн не замінить живого спілкування

Структура економіки змінюється. Зараз можна працювати онлайн з будь-якого місця. Лібанова наголошує — якщо село недалеко від траси і є транспорт, не обов’язково жити в місті. Але це працює не для всіх населених пунктів.

Віддалені села залишаються в ізоляції. Їм онлайн-робота не допомагає, бо немає як дістатися до найближчого райцентру навіть раз на тиждень. А людині потрібне живе спілкування, можливість відвідати лікаря, вирішити питання в установах.

Два шляхи розвитку

Експертка окреслює дві моделі. Перша — європейська, з розвиненою транспортною мережею та можливістю орендувати житло. Друга — як раніше і як в Росії, коли села залишають напризволяще.

Стан сіл — масштабна проблема, над якою треба серйозно працювати. І не факт, що після війни вдасться її швидко вирішити. Потрібні значні інвестиції в транспортну інфраструктуру, налагодження регулярних маршрутів, підтримка малого бізнесу.

Зараз молодь дивиться на село і бачить тупик. Немає перспектив, немає можливості нормально жити. Доки не з’являться дороги та транспорт, тенденція спустошення триватиме. Село без зв’язку з цивілізацією приречене на зникнення. Це не емоційне твердження, а статистика, яка говорить сама за себе.

Ми писали раніше: Брюссель допомагає Україні відновити втрачені через війну ринки.

Брюссель допомагає Україні відновити втрачені через війну ринки


Залишити коментар