Економіка України показує стійкість у четвертому році війни
ВВП зростає повільніше але економіка продовжує функціонувати
Ілюстративне фото з мережі.
Грудень 2025 року завершує четвертий рік повномасштабної війни. Економіка України витримала цей період краще, ніж багато хто очікував на початку року. Хоча темпи зростання сповільнилися, макроекономічна стабільність зберігається. Це досягнення, враховуючи масштаб викликів.
Міністерство економіки очікує зростання валового внутрішнього продукту на рівні 2,7 відсотка за підсумками року. Це менше, ніж торік, але все ж таки зростання. Національний банк налаштований оптимістичніше, прогнозуючи 4,3 відсотка. Інвестиційна група ICU дає проміжну оцінку на рівні 3,4 відсотка.
Інфляція сповільнюється
Національний банк покращив прогноз інфляції на 2025 рік до 9,2 відсотка. У липні центробанк прогнозував 9,7 відсотка. У вересні річна інфляція становила 11,9 відсотка, базова інфляція знизилася до 11 відсотків. Фундаментальний ціновий тиск залишається стійким через високі витрати бізнесу.
Оплата праці зросла, енергоресурси дорожчають, логістичні витрати збільшуються. Ціни на окремі товари та послуги знижуються повільно або не знижуються взагалі. Це створює відчуття, що інфляція вища за офіційні дані. Люди в магазинах бачать зовсім інші цифри.
Інвестиційна група ICU прогнозує сповільнення інфляції до семи відсотків наприкінці року. Це оптимістичний сценарій, але можливий. Багато залежатиме від ситуації в енергетиці, курсу гривні, світових цін на продовольство.
Курс гривні залишається під контролем
Офіційний курс долара порівняно з початком року зріс лише на 2,3-3,5 відсотка. Із 42,02 гривні на початку року до максимум 43-43,5 гривні наприкінці. Це відносно помірна девальвація, враховуючи обставини. Національний банк продовжує утримувати курс у режимі керованої гнучкості.
Аналітики оцінюють середньорічний курс на рівні 43 гривень за долар. Прогнозують послаблення до 45 гривень до кінця року. У бюджеті на 2025 рік урядовці закладали 45 гривень. Поки що реальність виявилася трохи кращою за ці очікування.
Курс євро не залежить від режиму керованої гнучкості. Він формується на світовому співвідношенні долара до євро та гривні до долара. За рік євро може зрости на 13,2-16,7 відсотка. Це відчутніше, ніж зростання долара.
Попит на валюту зменшився
У грудні попит на валюту очікується в півтора-два рази нижчим, ніж зазвичай у цей період. Підготовка до свят триватиме попри енергетичну та воєнну невизначеність. Але люди стали обережнішими з витратами. Не всі поспішають купувати валюту як раніше.
Валютний ринок залишається відносно спокійним. Немає різких коливань, паніки чи ажіотажного попиту. Національний банк зараз не бачить підстав для помітного послаблення курсу найближчим часом. Після сповільнення інфляції у другому півріччі регулятор може бути відкритішим до помірної девальвації.
Це раціональна політика. Надто жорстке утримання курсу може створити штучний дефіцит валюти. Але різке послаблення спровокує інфляційний стрибок. Потрібен баланс, і поки що центробанк його дотримується.
Зовнішня підтримка залишається критичною
Фінансової допомоги від партнерів буде достатньо для гарантування макроекономічної стабільності. Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік становить 38,4 мільярда доларів. Це менше, ніж минулого року. Загальна сума допомоги з початку повномасштабного вторгнення перевищила 100 мільярдів.
Без цієї підтримки українська економіка просто не витримала б. Зовнішнє фінансування покриває майже всі необоронні видатки бюджету. Гранти та кредити дозволяють утримувати соціальні виплати, відновлювати інфраструктуру, підтримувати державні сервіси.
Питання полягає в тому, чи збережеться така підтримка на тому ж рівні. Політичні зміни в країнах-донорах можуть вплинути на обсяги допомоги. Україна не може покладатися виключно на зовнішнє фінансування вічно.
Економіка зростає але люди цього не відчувають
Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що офіційна статистика показує зростання економіки. Валовий внутрішній продукт збільшується, експорт тримається на пристойному рівні, безробіття не зростає катастрофічно. Але пересічні українці цього зростання не відчувають.
Реальні доходи населення зростають повільніше за інфляцію. Купівельна спроможність зменшується. Ціни в магазинах ростуть швидше, ніж зарплати. Багато хто змушений економити на базових речах. Відчуття добробуту відсутнє у переважної більшості.
Це пояснюється структурою економічного зростання. Воно відбувається переважно у виробництві озброєння, військових поставках, відновленні інфраструктури. Ці сектори дійсно збільшують ВВП. Але звичайні люди від цього не стають багатшими.
Що очікувати у майбутньому
Перспективи залежать передусім від безпекової ситуації. Якщо вдасться досягти припинення вогню, економіка отримає потужний імпульс. Повернуться інвестиції, почнеться масштабна відбудова, люди відчують поліпшення. Але це оптимістичний сценарій.
Більш реалістичний варіант передбачає продовження війни щонайменше протягом першої половини наступного року. У такому разі економіка продовжить функціонувати в теперішньому режимі. Повільне зростання, помірна інфляція, стабільний курс за підтримки партнерів.
Україна довела свою економічну стійкість. Четвертий рік війни не зламав систему. Економіка адаптувалася до екстремальних умов і продовжує працювати. Це не означає процвітання чи комфортного життя. Але це означає виживання та збереження основ для майбутнього відновлення.
Читайте також: Технології майбутнього: як блокчейн змінює економіку та нашу уяву про гроші.
Технології майбутнього: як блокчейн змінює економіку та нашу уяву про гроші
Залишити коментар