В Україні автоматизовані близько 30% всіх наявних елеваторів

Як нині виглядає сучасна автоматизація елеватора та як уникнути ризиків, реалізуючи цю задачу, – розбиралися разом із  директором департаменту автоматизації та електрифікації компанії KMZ Industries Олексієм Ломакіним.

«Саме автоматизацією нині у більшості випадків завершується процес зведення будь-якого нового зерносховища, –  розповідає Олексій Ломакін. – Хоча все ще бувають випадки, коли спочатку її не включають до проєкту, керуючись виключно бажанням зекономити. Але далі, проаналізувавши усі етапи будівництва і детально оцінивши обсяг і структуру необхідних інвестицій, зазвичай доходять висновку, що автоматизація  –  у тому числі як свого роду надбудова над електромонтажем – це доволі невеликі кошти, якщо порівняти із загальними вкладеннями у проєкт. Щоб предметно розуміти, про які цифри йдеться, можна скористатися онлайн-калькулятором автоматизації елеватора.

До того ж, переваги від автоматизації суттєві, причому вимірюються вони в тому числі й конкретними цифрами:  термін окупності повністю автоматизованого елеватора, наприклад, на 1,5 року менше порівняно з аналогічним неавтоматизованим. У першу чергу за рахунок мінімізації витрат на персонал, зниження енерговитрат, оптимізації технологічних маршрутів при експлуатації обладнання. Простіше кажучи, ви оптимізуєте майбутні витрати ще до початку роботи вашого зерносховища».

Автоматизація дає можливість:

1. Збільшити прибуток – за рахунок максимального управління якістю продукції, адже якість = ціна.
2. Уникнути махінацій – часто цю «опцію» власники ставлять чи не на перше місце у списку переваг. Серед прикладів можливостей автоматизації у цьому напрямку – нещодавно реалізований KMZ Industries проєкт  із розробки та впровадження системи повністю автоматичного пробовідбору із вантажного автомобіля на двох об’єктах «Кернел». За допомогою нейронної мережі в автоматичному режимі система визначає габарити кузова, вибирає, у яких місцях відбирати проби, робить це ідеально точно і безпечно для людей. Завдання оператора – тільки вибрати необхідну кількість проб, все інше здійснюється без втручання працівників. Тож так, окрім іншого, нівелюється ризик виникнення однієї з найпоширеніших махінацій на зерносховищі.
3. Гарантувати безпеку співробітників: адже зменшується потреба у кількості персоналу і необхідність втручатися у виробничі процеси. А можливість віддаленого управління дозволяє працівникам не перебувати весь час на висоті чи поряд із небезпечним обладнанням.
4. Стежити за справністю обладнання. Ще один приклад із реалізованих KMZ Industries. – система технічних оглядів і ремонтів ТОіР, яку розробили і впроваджують на елеваторах спеціалісти компанії. Вона вчасно попереджає про необхідність огляду й можливу потребу в заміні деталей, а ще – нагадає експлуатантам про плановий ремонт. Це допомагає запобігати несправностям і аваріям, вчасно замовляти запасні частини й уникати простоїв в найбільш непідходящий момент.
5. Забезпечувати максимальний контроль над зерносховищем, у тому числі віддалений.

«Відстеження роботи об’єкта із будь-якої точки світу, де є Інтернет, і власний чат-бот, що за бажанням власника надсилає сповіщення в разі аварійної події або ж узагалі детальні меседжі про кожний рух на об’єкті, – усе це зараз ми впроваджуємо на українських елеваторах, – говорить Олексій Ломакін. – А ще наші програмісти «навчають» елеваторне обладнання через застосування нейронної мережі для досягнення найвищого рівня діджіталізації, коли елеватором можна управляти віддалено, без присутності людей на об’єкті: це справді дуже актуально зараз, в умовах пандемії».

Як уникнути ризиків на етапі автоматизації?

Спеціалісти радять обов’язково уточняти у компанії-автоматизатора, чи не передбачає програмне забезпечення прихованих витрат на ліцензії за кількість робочих місць, середовище розробки від постачальника контролерів тощо. Важливо й переконатися, щоб апаратна частина, яку вони пропонують (шафи управління і т.п.) була від відомих перевірених брендів, а значить, справді надійна. І щоб інтерфейс програми був зручним і зрозумілим – вашим працівникам із ним щодня працювати, тож добре, якщо його ще й можна буде індивідуально налаштовувати, як це передбачено, наприклад, у смартфоні.

«Не забувайте й про те, що технології розвиваються швидко, а задачі елеватора розширюються, – радить Олексій Ломакін. – Тож важливо, аби встановлюване ПЗ передбачало можливість вносити зміни, і право на це мала не лише-компанія-розробник. Інакше ви, так би мовити, ризикуєте стати його заручником.

Незалежно від того, автоматизуєте ви новий чи вже діючий елеватор, раджу працювати виключно із досвідченими підрядниками, що спеціалізуються на автоматизації саме елеваторів, а не «будь-якого об’єкту за будь яку ціну» чи й того гірше – лише окремих елементів. Автоматизуйте краще все зерносховище відразу, або принаймні одразу зробіть проєкт на повну автоматизацію й реалізовуйте його поетапно – це, крім іншого зекономить кошти. Взагалі без проєкту фінальна вартість розробки обійдеться вам удвічі дорожче.

На діючому елеваторі залучайте до обговорення співробітників, збирайте їхні ідеї, прислухайтеся й до автоматизаторів – погляд незаангажованих сторонніх спеціалістів завжди корисний, аби покращити і удосконалити рутинні процеси. На початку робіть якнайдетальніше ТЗ, а в фіналі – обов’язково тестуйте: навіть найкращим чином реалізований проєкт може потребувати доопрацювань, і це повністю нормально.

І зрештою вповні користуйтеся всіма благами сучасної автоматизацій, збільшуйте прибуток і майте повний контроль над усіма процесами на вашому елеваторі».

Джерело: agroreview.com