2021 рік: головні тенденції зернового ринку

«На початку 2020 року, до оголошення пандемії та введення карантинів у багатьох країнах, я прогнозував, що світ поки недооцінює той масштабний вплив, який матиме пандемія на економіку та інші сфери життя. Україна, як надійний партнер і суб’єкт забезпечення продовольчої безпеки, не обмежувала експорт зернових, як це зробили деякі наші конкуренти на світовому ринку. І це було вкрай правильне рішення», — зазначає Микола Горбачьов.

За його прогнозами, у зв’язку з насиченням ринків грошима, збережеться підвищений попит на всі товари, в тому числі зернової галузі, та доволі високі ціни на зернові та олійні. Подальше зростання населення сприятиме збереженню цього тренду, зокрема в Південно-Східній Азії.

«В Україні ж 2021 рік буде роком турбулентності для аграрної галузі, адже призначено міністра аграрної політики, але поки не відновлено Міністерство аграрної політики, чого ми довгий час вимагали. Його створення займе певний час, і це буде викликом для аграрного сектору, оскільки виникатимуть певні проблеми (як політичні, так і фінансові) для галузі під час передачі повноважень від одного міністерства до іншого», — вважає Микола Горбачьов.

Також, на його думку, цього року не слід очікувати рекордних врожаїв пшениці та олійних культур, оскільки площі під пшеницею і кукурудзою скорочуються. Окрім того, значний негативний ефект матиме невиконання форвардів аграріями цього року.

«Всі міжнародні покупці зерна зменшують обсяги форвардних угод, оскільки довіра до цього інструменту співпраці між покупцем і агровиробником значно похитнулась. Загалом обсяги залученого фінансування на виробництво та торгівлю зерном та олійними через форвардні контракти складали $11-12 млрд. У 2021 році їх може бути значно менше, відповідно буде брак фінансування для проведення посівної аграріями, що призведе до падіння виробництва зерна в Україні у найближчі декілька років. На мою думку, така ситуація склалася через неправильний посил від держави ринку. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повелося на провокації недобросовісних представників агросектору і розпочало діалог про підписання якихось меморандумів замість того, щоб дати чіткий сигнал ринку, що укладені угоди мають бути виконані. Там же, де були проблеми з урожаєм, сторони мали сісти та домовитися про відстрочку виконання контракту чи інші механізми, а держава зі свого боку мала простягнути руку допомоги тим аграріям, які дійсно постраждали від посухи і втратили врожай», — переконаний Микола Горбачьов.

Він прогнозує, що цей рік не буде вирішальним, але продовження бездіяльності за ключовими напрямками — зрошування, страхування, забезпечення прав інвесторів, безпечність продуктів харчування — може затягнути всю аграрну сферу нашої країни в неконкурентоспроможний період і призвести до втрати значного потенціалу.