Подружжя Попиків із Тернопільщини вирощує банани, лимони, мандарини, гранати і навіть ананаси
Садок бананів коло хати… Сад Лесі та Степана Попиків — справжні «тропіки», хоч і в теплиці. Лимони на деревах, ананаси в горщиках, розпускається гранат, зав’язуються мандарини та банани, рясно всипане червонуватими плодами кавове дерево — аж не віриться, що вся ця екзотика росте у наших краях, у селі Ценів Козівського району.
Розведенню «екзотів» родина присвятила вже більше одинадцяти років. Власноруч вирощені лимони, банани, інжир, гранати, апельсини, мандарини, ананаси, мурайя — чим тільки за ці роки не ласували! Тепер же плодами їхньої праці можуть посмакувати і мешканці Тернопілля, а ще можна придбати саджанець та спробувати й собі виростити «заморські» делікатеси.
Один лимон заважив… півтора кілограма
— Історія нашого екзотичного саду почалася з саджанця лимона, який посадив батько чоловіка, — розповідає Леся Попик. — Він захотів потішити своїх домашніх смачними цитрусами. Разом із лимоном свекор придбав, так би мовити, для експерименту, по одному саджанцю банана, граната, інжиру. Заради саджанців вирішили облаштувати теплицю, вкопати та утеплити її. Прийнялися і почали рости усі саджанці, а за кілька років заплодоносили. Так наше екзотичне хобі перетворилося уже на сімейну справу… Лимони найкраще адаптуються, добре вкорінюються — тому спершу акцент зробили саме на них.
Сорт лимонів, які ми вирощуємо, називається «Київський крупноплідний». Лимонні дерева виростають по два метри висоти, з широким міцним листям. Плоди вражають розмірами: один лимончик «потягнув» у нас на півтора кіло! Де ви бачили подібне диво на ринку? А ще й плоди за смаковими якостями не просто не поступаються магазинним, а перевершують їх — лимони ду-у-же ароматні, соковиті, їх пахуча насичена цедра ідеальна до випічки, а м’якоть така «м’ясиста»… Сезон плодоношення у лимонів — з грудня і до весни, у нас вони уже відплодоносили, а тепер набираються сонечка і готуються до наступного врожаю. Лимони можуть плодоносити двічі на рік, на одному деревці заввишки в два з половиною метри за раз визріває до 30 плодів – і це при тому, що ці плоди чи не удвічі більші за звичайні.
І якщо лимони у нас велетенські, то банани, навпаки, карликові – їх ще називають королівськими. Власне, такими і мають бути справжні продовольчі банани, на відміну від величезних кормових, які заполонили наші супермаркети. Королівські банани на смак менш «крохмальні», насиченіші, солодші та м’якші. До речі, і запах у них неймовірний!
Дуже цікаво спостерігати, як росте ананас. Його квітка складається із сотень дрібних суцвіть і переливається усіма барвами — червоний, зелений, помаранчевий, змінюючи колір чи не щодоби. А плоди хоч і менші за ті, які бачимо у магазинах, зате дуже ніжні, соковиті та солодкі. Із верхівок ананасів, які з’їдаємо, ми розмножуємо нові рослини. Власне, навіть із магазинного ананаса можна спробувати виростити новий — з’їли фрукт, а зрізаний «чубчик» треба підсушити і спробувати вкоренити.
Ще одна наша «екзотика» — кавове дерево. Усе починалося із маленького саджанця, а нині воно аж під купол теплиці виросло! Кавове дерево доволі невибагливе у догляді. Його можна вирощувати навіть із зернятка-кісточки і воно за 6-7 років буде плодоносити. А якщо вкоренити уже з готового живця — то за 2-3 роки. Цікаво, що плоди кавового дерева — дрібнуваті червоні ягоди, зовні схожі на вишню — дуже солодкі на смак, а зернятка всередині – це, власне, і є кавові зерна. Їх потрібно підсушити, дотримуючись певних нюансів технології, і вже із змелених підсмажених зерен заварювати ароматну каву.
Ще одне наше екзотичне деревце – мурайя. Ця рослина, яку ще називають деревом японських імператорів, корисна «з ніг до голови». Всі її частини – пагони, стебла, листя, квіти – використовуються в лікувальних цілях. І, звичайно ж, смачні ягоди з «цитрусовим» відтінком — мало того, що смакують, ще й корисні для травлення і понижують тиск.
Банан — найбільш примхливий у догляді
— Щодо догляду за «екзотами», то найбільш вибагливий та примхливий у нас банан. Йому цілорічно потрібне сонце і тепло, стала температура не нижче 17-18 градусів, — каже Леся Попик. — А цитрусові ідеально ростуть навіть у звичайних кімнатних умовах. Для догляду за цитрусовими якоїсь особливої землі чи суперпідживки не потрібно: так, лимони люблять гарний розпушений ґрунт, але не обов’язково купований – можна взяти землю з-під берези, липи чи акації. А підживкою може бути кавова гуща або використана чайна заварка, тож не обов’язково тратитися на дорогі хімікати. Ми узагалі свій сад удобрюємо тільки органікою, жодної хімії! Хоча коли чоловік вивозив плоди з нашого саду на ринок, все одно знаходилися скептики, які не вірили, що це все натуральне і насправді вирощене у нас в Козівському районі. Ми ж на це – приїжджайте до нас в теплицю, походіть, подивіться і переконайтеся самі. І часто до нас таки приїжджали в гості. А ще ми приймали на екскурсію діток із Бережан, а також школярів з сусіднього села Олесина. Усі були просто в захопленні! Хто ж хоче помилуватися нашими рослинками віртуально або замовити у нас саджанці, дивіться наш Інстаграм @ekzotychni_roslyny.
Дуже приємно, коли ті, хто придбав у нас саджанці, висилають фото своїх рослинок і плодів, дякують. Багато хто, надихнувшись нашим прикладом, хоче і собі розводити «екзоти», але на це потрібно багато часу і терпіння, тут не буде все і зразу. Чоловік Степан узяв левову частку догляду за теплицею на свої плечі, а я йому допомагаю… Він і поливає усі рослини щодня, і пильнує за кожним деревцем, обрізає, живцює… Сімейна справа до душі і до смаку нам усім. І, звичайно, найбільше щаслива з того наша доня Роксолана, яка смакує безпечною домашньою «екзотикою». Роксоланці смакують плоди кавового дерева, а найбільше вона любить наші апельсини і мандарини — вони і солодкі, і шкірка з них дуже легко відстає! Коли цитрусові ще тільки достигають, доня уже кружляє довкола них: «Тату, мамо, ну коли-и-и ж вже їх їсти можна буде?» (Сміється, — авт.) А для мене кухонною «паличкою-виручалочкою» стала наша зелень і спеції — базилік, розмарин, перець чилі (оранжевий і червоний), лавровий лист. З ними засмакує будь-яка страва! Лавр росте просто на підвіконні в кухні – це дуже зручно, готуєш і відразу маєш під руками приправу – свою, натуральну…
Так, наш екзотичний сад потребує багато догляду, забирає чимало часу, але, як кажуть, якщо ти любиш роботу, якою займаєшся, то вона завжди в задоволення. Коли бачиш, як усе, посаджене тобою, росте, цвіте і дає плоди – це надзвичайно надихає і заряджає енергією!
Залишити коментар