Сулінський канал оптимізує пропуск суден: що зміниться
Завдяки перенесенню процедур оформлення на Сулінський рейд пропускна здатність каналу зросте на 30 суден щомісяця, що пришвидшить експорт агропродукції.
Завдяки перенесенню процедур оформлення на Сулінський рейд пропускна здатність каналу зросте на 30 суден щомісяця, що пришвидшить експорт агропродукції.
Україна висловила готовність до переговорів з РФ щодо припинення ударів по портовій інфраструктурі та зерносховищах для забезпечення безпеки агроекспорту.
Російська Федерація перепрофілює термінали в портах Балтики та Арктики для збільшення обсягів відвантаження зернових культур на світові ринки.
Туреччина виступила з ініціативою щодо припинення атак на цивільні судна в Чорному морі, запропонувавши сторонам проєкт відповідного меморандуму.
На експортному ринку України зафіксовано зниження цін на кукурудзу в дунайських портах через надлишок пропозиції та логістичні труднощі.
Європейські фермерські асоціації вимагають обмежити імпорт української кукурудзи через її низьку собівартість порівняно з європейською продукцією.
Росія розглядає можливість створення нового транзитного маршруту для експорту зерна до Азії через Китай, використовуючи далекосхідний напрямок.
Ставки фрахту з українських дунайських портів зросли на 5$/т через дефіцит суден та затримки на Сулінському каналі.
Через атаки на порти Україна втрачає частку ринку кукурудзи, яку стрімко займає Аргентина, нарощуючи рекордні обсяги експорту.
Україна експортувала 2 мільйони тонн пшениці, що на 42,7% менше, ніж минулого року, тоді як експорт кукурудзи зріс майже вдвічі.
Туреччина презентувала новий 7-пунктовий механізм для забезпечення безпечного експорту зерна та сільгосппродукції через Чорне море, що є відповіддю на зростаючі ризики для судноплавства.
Аргентина планує експортувати рекордні 10 млн тонн кукурудзи, виступаючи альтернативою українським постачанням та європейському врожаю.
Через проблеми з морським експортом Україна може поступитися часткою ринку кукурудзи в ЄС американським постачальникам.
Російська Федерація демонструє зростання показників збору зернових, випередивши минулорічні результати на 10,5 млн тонн.
Український ринок пшениці демонструє тенденцію до зниження цін через достатню пропозицію та ускладнену логістику.
Уряд запровадив новий механізм повернення валютного виторгу для аграріїв, який базується на індивідуальних зверненнях компаній та скороченому переліку товарів.
Індекс цін на зернові FAO у серпні 2026 року зріс на 2,2%, досягнувши максимуму за два роки через несприятливу погоду та логістичні ризики.
Серпень 2023 року відзначився майже трьохразовим зростанням середньодобової передачі зерна через західні залізничні прикордонні переходи України.
Світові ціни на зернові стрімко зросли, досягнувши найвищих показників з травня 2024 року, що зумовлено високим попитом та несприятливими погодними умовами.
Українські аграрії стикаються зі значним спадом експорту зернових. В умовах дефіциту обігових коштів, фермери розглядають можливість збільшення посівів ріпаку.
Станом на початок вересня Україна експортувала майже 4 млн тонн зернових, при цьому значно зросли обсяги поставок кукурудзи та борошна.
Тривала блокада портів може позбавити Україну 5 млрд доларів експортної виручки та залишити на складах 24 млн тонн зерна.
Альтернативні шляхи експорту українського зерна зробили його дорожчим на €50-90/т порівняно з портами Одеси, що ставить нові виклики перед аграрним сектором.
Блокування чорноморських портів спричинило зростання світових цін на зерно, що стало фінансовою перевагою для фермерів за межами України та РФ.
Блокада чорноморських портів може призвести до втрат понад 10 млрд доларів та невивезення 30 млн тонн української агропродукції до кінця року.
У серпні 2026 року Україна експортувала найменший обсяг зернових та олійних культур з початку року, що становить близько 2,15 млн тонн.
Російські експортери зерна змінюють маршрути поставок, переорієнтовуючись на Балтійські порти через безпекові ризики в Чорному морі.
Туреччина пропонує новий план для безпечного експорту українського зерна через Чорне море, ведучи переговори з Україною та Росією.
Українські аграрії прогнозують скорочення посівних площ під озимою пшеницею через експортні обмеження та високу вартість логістики.
Українські аграрії стикаються зі значними викликами на міжнародній арені, адже ключові покупці зерна з Азії та Африки активно шукають нових постачальників.