Світові ціни на зернові зросли на 2,2%: огляд ринку

У серпні 2026 року світовий аграрний ринок зафіксував помітне здорожчання продовольства. Згідно з останніми даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), індекс цін на зернові культури зріс на 2,2%, досягнувши позначки у 116,3 пункту, що є найвищим показником за останні два роки.

Чому дорожчає пшениця та кукурудза

Аналітики FAO зазначають, що зростання вартості торкнулося всіх ключових видів зерна. Ціни на пшеницю продемонстрували приріст на 2,6% за місяць, а в річному вимірі цей показник сягнув 15%. Основними драйверами такого стрибка стали несприятливі кліматичні умови в Європі, де тривала спека та посуха негативно вплинули на врожайність. Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо стабільності експортних шляхів із Чорноморського регіону та валютні коливання, зокрема ослаблення долара США.

Ситуація з кукурудзою виглядає схожою: котирування піднялися на 2,5%. Тут головними чинниками стали побоювання аграріїв щодо врожаю у «кукурудзяному поясі» США та зниження прогнозів виробництва в країнах ЄС. Крім того, на ціноутворення впливає високий попит з боку виробників біопалива та комбікормової промисловості.

Вплив глобальних факторів на агроринок

Окрім кліматичних чинників, на вартість зернових впливають геополітичні ризики та логістичні перешкоди. Побоювання щодо стабільності постачання виробничих ресурсів, викликані закриттям Ормузької протоки, додали напруги на ринку. На фоні загального тренду також спостерігається подорожчання інших фуражних культур: ячмінь додав у ціні 2,6%, а сорго — 3,9%.

Варто нагадати, що за попередній маркетинговий період 2025/2026 років експорт зернових та олійних культур приніс Україні 10 мільярдів доларів. Поточна динаміка цін свідчить про те, що попит на українську продукцію залишається високим, проте глобальні кліматичні зміни та логістичні виклики продовжують диктувати правила гри для агровиробників.

Висновок

Поточне зростання цін на зернові є наслідком поєднання кліматичної кризи та логістичної нестабільності. Для українських аграріїв це створює як нові можливості для експорту, так і виклики, пов’язані з прогнозуванням врожаю та забезпеченням стабільності постачань на світові ринки.

Джерело: AgroTimes