Україна євроінтегрується на харчовому рівні: результати скринінгу та дорожня карта для виробників

Процес гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу перейшов у фазу активної імплементації. За результатами офіційного скринінгу, Україна вже узгодила близько 14 000 актів права ЄС, проте ще понад 15 000 потребують адаптації. Як зазначають експерти Міністерства економіки, переговорний розділ №12, що стосується безпечності харчових продуктів, ветеринарії та фітосанітарії, є одним із найоб’ємніших і налічує понад 3500 актів, які мають бути впроваджені в національне поле.

Дмитро Богач, представник профільного департаменту Мінекономіки, зазначає, що 2026 рік не принесе критичних фінансових навантажень на бізнес-операторів, оскільки основний етап перехідних положень розрахований до 2028–2029 років.

Нові стандарти якості та боротьба з фальсифікатом

Одним із найважливіших викликів для аграріїв є перехід на європейські стандарти якості сировини, зокрема у молочній галузі. Експерти наголошують, що до 1 січня 2029 року українське молоко має відповідати критеріям екстракласу.

Ключові зміни та дедлайни для бізнес-операторів:

• Якість молока: встановлення лімітів на вміст мікроорганізмів (до 100 тис.) та соматичних клітин (до 400 тис.), що значно жорсткіше за нинішні норми першого ґатунку.

• Харчове шахрайство: запровадження юридичних понять «фальсифікований продукт» та «шахрайські дії». Передбачається пряма відповідальність за навмисне введення споживача в оману щодо складу чи походження продукції.

• Державний контроль: повна відповідність Регламенту ЄС №625, що змінить підходи до офіційних інспекцій та аудиту систем безпечності.

• Матеріали в контакті з їжею: вже діюча спрощена процедура визнання європейських декларацій відповідності без додаткової реєстрації в Україні.

• Підтримка малого бізнесу: функціонування спрощеної реєстрації через портал «Дія» для виробників «ремісничих продуктів» (до 1000 кг/тиждень) без попередньої інспекції.

Експертний погляд на систему НАССР та простежуваність

Фахівці підкреслюють, що фундаментом нових правил є вже імплементована система НАССР та принципи простежуваності «від лану до столу». На думку експертів, успішність адаптації залежить не від кількості прийнятих законів, а від здатності операторів ринку перетворити ці вимоги на реальні робочі інструменти.

Окрему увагу посадовці приділяють прозорості доступу до інформації: офіційні переклади європейських регламентів доступні на ресурсах Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Фахівці закликають аграрний бізнес використовувати цей перехідний період (2026–2028 рр.) для модернізації потужностей, щоб станом на 2029 рік повністю відповідати вимогам Єврокомісії.

Читайте також: Реформа держконтролю: нова модель відповідальності харчових підприємств України.

Реформа держконтролю: нова модель відповідальності харчових підприємств України

Джерело: ArgoTer