Аграріїв зобов’яжуть платити за кожну використану каністру
Чому порожня тара стає головним болем аграрія
Утилізація. Ілюстрація
Донедавна порожня пластикова тара з-під пестицидів була для українського фермера чимось на кшталт неминучого зла: її або накопичували на складах, або намагалися позбутися перевіреними, але незаконними методами. Проте у 2026 році правила гри змінилися остаточно. Тепер кожна каністра має свій «цифровий слід», а за її відсутність у звітності аграрію доведеться платити реальні гроші.
Відповідальність зашита в ціну
Фахівці галузі зазначають, що Україна нарешті повноцінно впровадила принцип розширеної відповідальності виробника (РВВ). Це означає, що вартість збору та переробки пластику тепер закладена у вартість кожного літра препарату.
Проте просто сплатити за «екологію» під час покупки — недостатньо. Спеціалісти наголошують: обов’язок фермера — забезпечити фізичне повернення тари ліцензованим операторам.
Для багатьох господарств це стало справжнім викликом. Раніше каністри часто ставали сировиною для підпільного розливу фальсифікату, що шкодило не лише брендам, а й самим аграріям, які купували «кота в мішку». Фахівці впевнені, що нова система жорсткого обліку знищить ринок контрафактних засобів захисту рослин (ЗЗР), оскільки «чистий» пластик тепер контролюється від моменту виходу з заводу до потрапляння в піч для піролізу.
QR-коди та перепустка до державних субсидій
Сьогодні кожна каністра — це не просто шматок пластику, а носій інформації.
Спеціалісти впровадили систему електронного обліку, де кожна одиниця тари має свій унікальний код. Коли фермер купує партію гербіциду, він автоматично бере на себе зобов’язання повернути таку ж кількість порожніх ємностей.
Фахівці попереджають: у 2026 році наявність актів про здачу тари стала обов’язковою умовою для отримання державних дотацій, пільгових кредитів під 5-7-9% та навіть сертифікації продукції на експорт. Спеціалісти з аудиту зазначають, що банки тепер перевіряють екологічний комплаєнс господарства так само ретельно, як і фінансову звітність. Не здав каністри — не отримав фінансування на наступний сезон.
Технологія трьох промивань: як не платити зайвого
Щоб тара була прийнята на утилізацію без штрафних нарахувань, фахівці радять дотримуватися стандарту «трьох промивань». Сучасні обприскувачі вже обладнані спеціальними форсунками для промивки каністр під тиском безпосередньо під час приготування робочого розчину. Це дозволяє повернути до 2-3% діючої речовини, яка зазвичай залишається на стінках, назад у бак.
Спеціалісти підрахували: правильне промивання тари в масштабах великого агрохолдингу дозволяє зекономити тисячі доларів лише на залишках дорогої «хімії».
Таким чином, екологічна вимога перетворюється на елемент ощадливого виробництва. Україна робить впевнений крок до європейських стандартів, де аграрій — свідомий господар, який дбає про кожну краплю хімії та кожен кілограм пластику на своїй землі.
Ми писали також: Розсипане зерно: поляки утилізують українське збіжжя.
Залишити коментар