Чорнозем у пустелі: кому вигідна українська Сахара?

Бажано, щоб цю інформацію почитали побільше людей. Можливо, прийде переосмислення і розуміння, що за кілька десятиліть про наші чорноземи будемо згадувати, як історичний факт. Інакше не буде, бо з таким варварським ставленням до своєї землі, водних ресурсів, екології, Олешківська пустеля огорне південь, а потім і більшу частину країни.

Тільки факти. З вересня по травень в Україні випало 70 % опадів від норми: 153 мм при нормі 211 мм. 1 міліметр – це 1 літр води на квадратний метр.

Територія України – 60.4 млн. га. Недостача – 58 мм, або 35 трильйонів літрів води, що більше за 10 київських водосховищ.

Другий факт. Деградація земель, яка потужно розширюється внаслідок їх високоінтенсивного використання, а це – засолені, солонуваті, кам’янисті, ерозійні процеси внаслідок найбільшої у світі розорюваності, вирубки лісів, знищення посадок …

Відновити нульовий рівень деградації земель нам уже не вдасться. Адже 1 см родючого ґрунту (гумусу) в природніх умовах відтворюється 300-400 років.

За даними Інституту охорони ґрунтів України 20-річні втрати гумусу в грошовому еквівалентні становлять понад 450 мільярдів гривень. Це вже навіть не злочин перед майбутнім поколінням. Це – геноцид.

Основне завдання, яке повинно сьогодні стояти перед владою і суспільством, – не допустити погіршення стану родючості землі.

Адже головним фактором, який визначає цінність земель, є його родючість. А ми робимо все, щоб наші чорноземи деградували, підкислювалися, засолювалися, проходили ерозійні процеси; зменшувалась кількість гумусу та корисних мікроорганізмів, які його формують; відбувалися пилові бурі; відчувався постійний дефіцит вологи .

Все це приводить до опустелення та, на жаль, наближення аграрної, продовольчої, економічної кризи. Невже не ясно, кому вигідна зневоднена Україна?

Михайло Апостол.