Вівчарство на Закарпатті: виклики та перспективи

Закарпатський регіон має значний потенціал для розвитку вівчарства, однак нині галузь стикається з низкою викликів, головним з яких є відсутність згуртованості між господарствами. На думку експертів, саме об’єднання зусиль може стати ключем до подолання існуючих труднощів та виведення вівчарства на новий, прибутковий рівень.

Відсутність кооперації: головна перешкода

Олександр Драгуський, співзасновник компанії «Селиська садиба», що спеціалізується на вівчарстві на Закарпатті, в інтерв’ю для журналу «The Ukrainian Farmer» наголосив на критичній проблемі галузі – відсутності спільної стратегії та координації між вівчарськими господарствами. Кожне господарство функціонує ізольовано, самостійно займаючись випасанням овець та виробництвом сиру. Така розрізненість не дозволяє впливати на ринкові ціни, що призводить до ситуацій, коли виробники змушені продавати свою продукцію нижче собівартості, попри значні витрати.

Шляхи до підвищення прибутковості

За словами Олександра Драгуського, нині вівчарством на Закарпатті займаються переважно ентузіасти, які продовжують родинні традиції або щиро захоплені цією справою. Він переконаний, що більш тісна співпраця між господарствами могла б суттєво скоротити операційні витрати. Створення кількох локальних сироварень, оснащених сучасним обладнанням, з чіткими критеріями відбору сировини та належними умовами зберігання, дозволило б виробляти високоякісний продукт, який міг би конкурувати не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Це, своєю чергою, могло б трансформувати вівчарство з хобі на справжній бізнес.

Державна підтримка та її роль

Для «Селиської садиби» вівчарство наразі є радше формою збереження традицій та приємним хобі, аніж джерелом основного доходу. Фінансові витрати на утримання овець балансуються завдяки іншим напрямам діяльності та державній підтримці. Зокрема, останні два роки компанія користується бюджетною дотацією на утримання овець, яка становить 2 тисячі гривень на голову. Олександр Драгуський відзначає, що ця допомога є суттєвою і дійсно підтримує галузь, проте навіть з урахуванням дотацій, досягнення сталої прибутковості залишається складним завданням.

Висновок

Розвиток вівчарства на Закарпатті потребує комплексного підходу, який включає не лише державну підтримку, а й активну кооперацію між самими виробниками. Об’єднання зусиль, створення спільних виробничих потужностей та розробка єдиної ринкової стратегії можуть стати вирішальними факторами для перетворення галузі на прибутковий бізнес та збереження її традицій.

Джерело: AgroTimes