Манікюр для Ласуні: як на Чернігівщині господар доглядає свою кобилу
Володимир Морозов з Ласунею. Фото: Ольги Самсоненко.
У селищі Макошине на Чернігівщині зберігаються традиції утримання коней, навіть коли їх кількість значно зменшилася. Одним із прикладів є 62-річний Володимир Морозов, який щоденно доглядає за своєю кобилою Ласунею. Тварина не лише допомагає господарю з господарськими справами, але й є невід’ємною частиною його життя, пише Час Чернігівський.
Манікюр для коня та сезонний догляд
Володимир регулярно підстригає копита Ласуні, пояснюючи, що передні ростуть швидше. Процедуру проводить раз на 2-3 місяці, особливо у вологу погоду, коли копито стає м’якішим.
«Такі ножиці дефіцитні. Раніше їх мали ветеринари, а зараз важко знайти», — ділиться він.
Догляд також включає зимову стрижку хвоста на пів метра, щоб тварина не наступала на нього, і залишення гриви незмінною для захисту від комах улітку.
Кобилі 10 років, і за словами Володимира, це лише початок її активного віку, адже коні живуть до 30 років. Ласуня, вагою 600 кг, виросла на його очах. Попередня кобила Жанна прожила 22 роки.
Щоденний раціон та утримання
Особливу увагу господар приділяє харчуванню Ласуні. Щодня вона отримує 2 кг вівса та кукурудзи, а також буряк і гарбуз. За зиму тварина з’їдає близько трьох тонн сіна. Ласуня пасеться на луках, які родина орендує в селищі за символічну суму.
«Цього року за оренду 50 гектарів для тварин заплатили 140 гривень», — розповідає Володимир.
Ласуня не боїться морозів і навіть голольоду, але господар визнає, що найбільшою загрозою для коней є протяги та голод. Замінювати кобилу трактором Володимир не планує:
«Город у 20 соток вона обробляє за годину. Та й син не дозволяє продавати, адже часто бере її на полювання або відпочинок».
Зникаючі традиції утримання коней
Раніше коні були звичайним явищем у Макошині. Ще три роки тому в селищі утримували 46 коней, а нині їх залишилося лише чотири.
«Скоро вже будемо в зоопарк їздити, аби їх побачити», — з усмішкою зазначає староста села Світлана Попок.
Вона згадує випадок, коли дитина в зоопарку найбільше раділа коням, попри те, що щодня бачила їх удома.
Ласуня бере участь і в культурному житті громади. У 2023 році вона возила щедрувальників на Старий Новий рік, зібравши разом із ними понад 44 тисячі гривень для ЗСУ. Цього року щедрувальники обрали автомобіль через сильний мороз.
Традиції утримання коней у Макошині поволі зникають, але Володимир Морозов своєю відданістю доводить, що кінь залишається важливим помічником і символом сільського життя.
Раніше ми писали про: Бджоли, сад і човен: будні колишнього мера Ніжина.
Залишити коментар