Нові правила бронювання працівників агропідприємств

З набуттям чинності нового закону про мобілізацію в Україні змінилися правила бронювання працівників, у тому числі в агросекторі. Це викликало занепокоєння у бізнесу через ризик мобілізації ключових фахівців під час посівної. Розглядається питання запровадження економічного бронювання для забезпечення стабільної роботи підприємств. Kurkul.com розглядає нововведення щодо отримання броні, а також нагадує алгоритм бронювання.

Хто може бронювати працівників?

Забронювати працівників можна господарствам у трьох випадках:

• якщо підприємство має мобілізаційні завдання;
• якщо підприємство виробляє товари, виконує роботи чи надає послуги для забезпечення потреб ЗСУ, ТРО чи інших військових формувань;
• якщо підприємство має статус критично важливого.

Щоб отримати статус критично важливого підприємства у галузі сільського господарства необхідно відповідати трьом і більше критеріям з перерахованих:

• загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року має перевищувати еквівалент €1,5 млн;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83;
• підприємство, яке здійснює оброблення угідь сільськогосподарського призначення на площі не менше 500 га для провадження сільськогосподарської діяльності, або підприємство, яке має середню кількість застрахованих осіб-працівників не менше 20 осіб, або підприємство, яке є постачальником насіння овочевих та/або польових культур і представляє та діє в інтересах суб’єкта прав інтелектуальної власності на сорт рослин по більш ніж 100 сортам рослин у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні та постачає насіння овочевих та/або польових культур та має об’єми ввезення такого насіння в Україну за річний період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року на більш ніж 40 млн грн;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал не менший від розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р.;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше, ніж один раз на рік.

До кого звертатись за бронню?

Відповідно до статусу підприємства можуть подавати список заброньованих працівників в першому випадку до підприємств, які встановили мобілізаційні завдання. Як, правило, це обласні військові адміністрації чи районні військові адміністрації.

В другому випадку господарства подають списки осіб до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, до СБУ в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

Для отримання статусу критичного важливого у галузі сільського господарства слід звертатися до Мінагрополітики. Звертатися потрібно тільки через Державний аграрний реєстр (ДАР). До звернення додаються копії документів, що підтверджують відповідність підприємства критеріям. Своєю чергою Міністерство перевіряє дані, приймає рішення щодо бронювання та видає відповідний наказ. Далі через кабінет бронювання Мінагро надсилає список заброньованих осіб до Міноборони. До речі, це нововведення діє з 8 травня 2024 р. До того ці повноваження виконував Генеральний штаб Збройних Сил України. В Міноборони затверджують або відхиляють рішення і перенаправляють до Мінекономіки на затвердження. Далі погоджений список повертають в Мінагро й доводять до відома підприємство. Підприємство перенаправляє затверджений список заброньованих осіб у місцевий ТЦК.

Що потрібно для подачі броні?

До пакета документів, які необхідні для проведення бронювання працівників, входять:

• військово-обліковий документ;
• паспорт громадянина України;
• заява від працівника (працівник повинен подати заяву на бронювання, в якій він викладе свою причину, чому вважає за краще залишитися на роботі у випадку мобілізації);
• пояснювальна записка від роботодавця (роботодавець має право подати пояснювальну записку в ТЦК та СП, в якій зазначить критичне значення роботи працівника для функціонування підприємства).

До звернення про бронювання працівників додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

копією податкової декларації з відмітками (штампами) органу контролю, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або квитанцією органу контролю, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або поштовим повідомленням з відміткою про вручення органу контролю у разі надсилання податкової декларації поштою.

Зміни в процесі бронювання

З прийняттям нового закону про мобілізацію, який вступив у дію з 18 травня 2024 р. в процесі бронювання існують деякі зміни. Зокрема,  раніше господарство комунікувало з ТЦК і за наявності броні особі не потрібна була явка до військкомату.  Тепер всі військовозобов’язані, навіть з актуальною бронню, протягом 60 днів зобов’язані уточнити свої дані в ТЦК, ЦНАП або ж в електронному кабінеті призовника. Щоб оновити дані в е-кабінеті, потрібно  завантажити мобільний застосунок  «Резерв+», авторизуватися і заповнити необхідні дані. Е-кабінет має назву «Оберіг». У цій системі військовозобов’язані також зможуть відстежувати особисту інформацію та час її оновлення.

Бронювання осіб відбуватиметься через отримання штрих-коду. Тобто після оновлення даних відомості про цю особу вносяться до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобовʼязаних і резервістів «Оберіг» із присвоєнням спеціального штрих-коду.

Як оновити дані у застосунку Резерв+ для військовозобов’язаних, призовників та резервістів

Інше нововведення стосується віку заброньованих. Раніше не можна було забронювати працівника віком до 27 р. Зі зменшенням призовного віку мінімальний вік заброньованого працівника становить 25 р.

Як і раніше броні треба поновлювати кожних 6 місяців, а бронювати можна не більше 50% військовозобовʼязаних працівників.

Поки поновлять бронювання працівників мобілізують

З нововведеннями виникає проблема, адже частина чинних бронювань працівників агросфери завершується в травні.  А оформити нове бронювання без оновлення даних поки неможливо. Відповідно, робота підприємств в період посівної опиняється під загрозою.

В Українській зерновій асоціації зазначають, що мобілізація ключових висококваліфікованих співробітників загрожує діяльності агропідприємств, оскільки важко оперативно знайти заміну фахівцям в умовах війни, а враховуючи кадровий дефіцит, часто знайти відповідного фахівця неможливо.

Натомість голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла, що в Україні планують розробити справедливі механізми бронювання співробітників для бізнесу.

Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого цю опцію можна буде повторити.

Економічне бронювання: багаті воювати не будуть

Наразі бізнес, а також деякі депутати відстоюють ідею економічного бронювання. З підтримкою такої ініціативи до уряду звернулись і представники УЗА. Мовляв,  робота підприємств аграрного сектору можлива виключно за умов мінімальної впевненості, що будуть кваліфіковані працівники та керівники, які щоденно працюють та організовують роботу підприємств. Тому агрокомпанії повинні бути впевнені, що в них будуть працівники.

«Суть цього механізму полягатиме в тому, що він забезпечить збереження критичної кількості працівників на підприємствах, що додає передбачуваність для бізнесу та гарантує його роботу, навіть за умови посилення мобілізаційних заходів. Такий механізм дозволить забезпечити подальше безперебійне функціонування підприємств, дасть можливість планувати  виробничі цикли, а значить — зберегти надходження до державного бюджету податків», — переконані в УЗА.

Водночас очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія визнав, що гостро стоятиме питання справедливої мобілізації, оскільки вийде, що «багаті не служать, а бідні — так». Нардеп пояснив, що перша модель економічного бронювання передбачає виплату із зарплати військовозобовʼязаного податку у розмірі 35 тис. грн, яких вистачатиме для утримання одного бійця.  Друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.

«Наприклад, медіа. У вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачуєте мінімальну зарплату бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тис. грн. Тобто цю суму треба платити за кожну заброньовану особу щомісяця. Це окремо від податків», — пояснив він.

Проти такої ідеї виступив нардеп Дмитро Разумков.

«Влада пропонує ініціативи, які навіть не здатна прорахувати! Знову заговорили про безглузду ідею економічного бронювання тих, хто буде сплачувати 35 тис. грн податку. А чи всі у високих кабінетах розуміють, про яку зарплату при цьому йдеться? Мені нескладно було порахувати – це 84 337 грн! А підприємству бронювання однієї людини разом з усіма видатками обійдеться у 102 тисячі грн на місяць! А у багатьох в Україні є така зарплата?! Може, у людей, які працюють на полі, в бюджетників, тих хто працює у ФОПів? Відповідь очевидна – ні»  — заявив він.

Втім  голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не виключає можливості такої моделі. Зокрема, планується створення Клубу білого бізнесу. До нього потрапляють маленькі, середні та великі підприємства, які відповідають трьом критеріям:

• мають податкове навантаження не менше, ніж у середньому по галузі;
• мають зарплату не менше середньої по галузі в регіоні;
• не мають податкових правопорушень (податкового боргу).

«Ми розглядаємо можливість до другого читання включити для членів Клубу білого бізнесу право на бронювання співробітників. Для тих, хто не є членами Клубу білого бізнесу, взагалі нічого не змінюється. Але тих, кого дратують умови для членів Клубу білого бізнесу, маю пропозицію: виконуйте умови та ставайте членом Клубу. Жодного маневру для податкової, кого визнавати членом Клубу, а кого ні, немає», — зазначив Данило Гетьманцев.

Раніше ми писали: “Економічне бронювання”, або Аграрниий сектор під загрозою.

Джерело: Kurkul.com