Вт. 30 Квітня 2024

Гірше за Чорнобиль: можливі наслідки підриву Каховської ГЕС

Представники природоохоронного руху України звертаються до наших колег- природоохоронців, міжнародних експертів, інституцій, чиєю метою і ціллю діяльності є захист довкілля, секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій, уповноважених органів та осіб Організації Об’єднаних Націй у межах повноважень і можливостей відреагувати на черговий акт екоциду з боку Російської Федерації, що було вчинено в ході підриву Каховської ГЕС.

6 червня 2023 року російські окупанти вдалися до чергового акту екоциду, котрий загрожує безпрецедентними екологічними наслідками для півдня України, повідомляє epl.org.ua.

Греблі гідроелектростанцій завжди були об’єктом підвищеної техногенної небезпеки. Наслідками злочинного руйнування, в даному випадку Каховської ГЕС, є:

  • знищення та значне порушення екосистем Каховського водосховища та водних об’єктів які в нього впадають й де відбувався підпір води, пониззя Дніпра, Дніпровського лиману і порушення екосистем пригирлової ділянки Чорного моря;

  • можлива масова загибель водних організмів (риби, молюсків, ракоподібних, мікроорганізмів, водної рослинності) у Каховському водосховищі з подальшим погіршенням якості вод внаслідок розкладення загиблих організмів;

  •  порушення середовища існування риби, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні комплекси від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова;

  • порушення середовища існування та можлива загибель тварин, які населяють сухопутні ділянки які будуть затоплені. Значні ризики для популяцій гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України;

  • порушення середовищ існування рослинних комплексів: прибережна водна рослинність вище за течією від дамби Каховської ГЕС через осушення загине, території, розташовані нижче зазнають затоплення, зокрема степові та лісові комплекси, які не пристосовані до перебування під водою, що спричинить їх вимокання та загибель. В пониззі Дніпра зростають ендемічні види, занесені до Світового червоного списку й які більше ніде в світі не зустрічаються;

  • непрогнозоване відкладання річкових наносів та змитих матеріалів з поверхні суходолу;

  •  негативний вплив на акваторії, прибережні території та сухопутну частину трьох українських національних природних парків – «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січі», «Білобережжя Святослава», Чорноморського біосферного заповідника (ця територія також має статус біосферного резервату ЮНЕСКО), Регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська Коса» та численних об’єктів природно-заповідного фонду з меншими площами, вплив на проектовані природоохоронні території. Ці території також мають статус Водно-болотних угідь міжнародного значення що охороняються відповідно до Рамсарської конвенції, а також є територіями Смарагдової мережі, що охороняються відповідно до Бернської конвенції;

  • порушення водопостачання об’єктів у Херсонській і, частково, Запорізькій областях та Дніпропетровській областях;

  • забруднення вод Дніпра і Чорного моря – первинне забруднення внаслідок потрапляння до вод паливно-мастильних матеріалів, змиву сміття, агрохімікатів, інших небезпечних матеріалів, затоплення і виведення з ладу систем очистки стічних вод, каналізації , і так зване «вторинне забруднення», що виника внаслідок порушення шарів намулу, в яких відбувалось накопичення забруднюючих речовин;

  •  затоплення будинків, споруд, підприємств; втрати майна, руйнування;

 

  • ускладнення або повне унеможливлення водопостачання для сільськогосподарських потреб півдня Херсонської області;

  • вимивання, перенесення мін та інших вибуховонебезпечних речовин, збільшення мінної небезпеки;

  • утруднення або унеможливлення забору води, необхідної для охолодження Запорізької АЕС, загроза ядерній безпеці світу;

  • зміна мезоклімату території через зміну площі поверхні водного дзеркала, зміну водного балансу території та збільшення відкритих ділянок суші;
  •  неможливість регулювання водного режиму під час водопілля та паводків. Внаслідок підриву Каховської ГЕС відповідну греблю знищено, а, отже, нівельовано захист об’єктів, що знаходяться нижче за течією. Тому є ризики повторного підтоплення територій, які є залежними від регуляції з боку Каховської ГЕС.

Залишити коментар