Які сюрпризи українським аграріям несе зміна клімату
Глобальне потепління в світі все ще залишається одним із основних сучасних викликів. Воно вплинуло і на нашу країну: в Україні вже кілька років спостерігається зміна кліматичних умов — суха зима і скорочення перехідних періодів — весни й осені. Це вже призводить до дефіциту води в країні.
Але не все так однозначно. З одного боку, здається, що ні до чого хорошого це не веде, а з іншого, — несе необмежені можливості розвитку, завдяки вирощуванню нішевих культур і розвитку нових технологій.
Ризики зміни клімату для України
Газета The New York Times створила інтерактивну карту світу, яка ілюструє головні ризики від зміни клімату для кожної країни. Організація із захисту навколишнього середовища «Екодія» вказує найбільшим викликом для України саме недолік води. І хоч зараз це може не завжди бути помітним, але за таких темпів уже до 2040 року ми відчуємо це на собі.
Наче на противагу цьому відіграють інші ризики для України — повені, підвищення рівня моря і теплові хвилі, тобто так звані періоди аномально високих температур. І майже 70% населення, економіки загалом і сільського господарства можуть відчути вплив хоча б одного з цих факторів.
Можливості від зміни клімату в Україні: розквіт нішевих і екзотичних культур
У 2020 році українські аграрії зіткнулися з безпрецедентним викликом — в зв’язку з поступовою зміною клімату зима була аномально теплою та безсніжною, а весна — досить посушливою. Особливо від цього постраждали південні регіони країни. Але аграрії не розгубилися і почали вирощувати нетипові для України культури, наприклад, спеції (шафран, чебрець, майоран) і бобові (нут, сорго, рижій), розповіла директор з розвитку компанії «Епіцентр-Агро» Ольга Трофімцева.
До того ж у зв’язку з глобальним потеплінням в світі, частина України вже опинилася у нижнього порога субтропічного клімату. І тепер те, що традиційно вирощували на берегах Середземного моря (наприклад, деякі екзотичні фрукти й овочі), сміливо може приносити урожай і українським фермерам. Навіть у Київській області вже через кілька років тепла буде достатньо для вирощування винограду, додає колишній радник прем’єр-міністра з економічних питань та земельної реформи Олексій Мушак.
До такого ж висновку прийшли і фермери на півдні нашої країни і підхопили тренд. Фермерша із Запорізької області Вікторія Верозубова-Сус вирощує такі рідкісні для України рослини, як бамія й артишок, які родом із жарких регіонів — першу вирощують в Африці та Індії, а другу — на берегах Середземномор’я.
Для бамії сучасний український клімат у південних регіонах підходить: цей овоч любить тепло і легко переносить посуху, а тому дефіцит води для нього проблемою не буде. Верозубова-Сус розповідає, що вона вже давно хотіла вирощувати бамію. Але раніше культура нікому не була потрібною. Зараз же з’явився попит і ніша відкрилася.
«Якщо минулого року ми її посадили й особливо не знали, куди подіти, що з нею робити і кому продавати, то цьогоріч попит уже повністю перевищив пропозицію і бамія окупилася», — каже бізнесвумен.
Артишок — більш вибаглива культура. З 50 кущів, посаджених фермершею в минулому році, зиму пережили тільки два. За її словами, поки що ця рослина Україні більше цікава не як їжа, а як туристична та флористична забава.
«Люди хочуть подивитися, як він росте, а магазини флористики раді, коли ми продаємо їм артишок за смішною ціною — 30 грн за бутон», — пояснює Вікторія.
Яке майбутнє чекає на аграріїв зі зміною клімату
Зміна агроклімату все більше підштовхує до освоєння нових для українців культур і появи нетрадиційних для країни ніш. А незабаром вони займатимуть помітну частку в структурі виробництва агропромислового комплексу країни, вважає Трофімцева.
Можливості з’явилися вже зараз. Чернігівська і Сумська області, які досі не вважалися особливо привабливими для агрогосподарства, тепер показують одні з найкращих урожаїв в країні. Середня температура в регіоні підвищилася, а волога залишилася, пояснює Мушак.
Вирощування технічних культур уже змістилося на північ. Південні ж регіони — Миколаївська, Херсонська та Запорізька області — впритул підійшли до нижнього порогу субтропіків. «І якщо туди додати полив, то можна збирати навіть два врожаї на рік», — міркує він.
Але це тільки перші кроки. Згодом український АПК повинен не тільки змінити традиційну для себе структуру, а й отримати стимул для майбутнього розвитку. Не тільки адаптувати свої посіви, а й освоїти нові технології, штучний інтелект і виробництво з доданою вартістю.
Залишити коментар