Карантин як “форс-мажор” здатен знищити український бізнес швидше за COVID19
Хвиля кризи внаслідок розповсюдження COVID19 та введення карантину в Україні вдарила по бізнесу найболючіше. Український бізнес вже зіштовхнувся з проблемами невиконання раніше законтрактованих зобов’язань з боку партнерів, невизначеністю з боку контрагентів та зниженням активності ділового світу в цілому, розповіла SEEDS директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації, засновниця агромедіа-агенції SAPIENZA Катерина Звєрєва.
“Форс-мажорні обставини – саме таким терміном оперують сьогодні в бізнесі чи не найчастіше. Відтепер факт карантину, запровадженого на території України офіційно визнано форс-мажорною обставиною відповідно п. 5 Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19)”, ухваленого парламентом 17 березня.
У чому взагалі сутність поняття “форс-мажор” в бізнесі та які наслідки несе законодавче закріплення карантину у переліку форс-мажорних обставин?
За загальноприйнятим визначенням форс-мажором є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами”, – каже фахівець.
“Поняття “форс-мажору” є майже в усіх стандартних бізнес-контрактах. Зазвичай, форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання між сторонами контракту чи угоди, а отже, якщо сьогодні Ваш бізнес-партнер відмовляється сплачувати Вам за раніше отримані послуги чи куплений товар, то з юридичної точки зору він правий, а такі поняття як “ділова етика” та “виконання зобов’язань” відходять на другий план, особливо, з огляду на законодавче закріплення карантину у переліку форс-мажорних обставин парламентом”, – зазначила Катерина Звєрєва.
“Для того, щоб не виконувати зобов’язання за контрактом під час карантину спираючись на нього як на форс-мажорну обставину, сьогодні потрібно звернутися до Торгово-промислової палати України та отримати спеціальний сертифікат, який засвідчить форс-мажорний випадок у компанії.
Ситуація, в якій опинився зараз український бізнес, більше схожа на недолугий жарт держави. Проте прийняття “форс-мажорного” закону ще більш поглиблює кризу, адже він є лазівкою з невиконання зобов’язань.
Український бізнес вже зіткнувся з невиконаннями раніше законтрактованих зобов’язань сторін. Це відбувається не лише з боку українського бізнесу, але й іноземних партнерів”, – додає директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації.
“В українському юридичному середовищі сьогодні можна почути багато коментарів відносно того, що форс-мажорні обставини під час карантину не визволяють від відповідальності за виконання раніше укладених угод та контрактів, а лише відтермінують зобов’язання сторін під час форс-мажору. Мовляв, коли скінчиться карантин усі умови виконувати все одно доведеться.
І це дійсно так. Та реальність говорить нам про те, що остаточно поки що невідомі цілі та строки карантину, а гроші бізнесу потрібні вже сьогодні. Відповідно, коли юристи говорять про те, що зобов’язання за контрактами виконувати доведеться після форс-мажору, багатьох компаній до того моменту може вже просто не існувати”, – зазначає Катерина Звєрєва.
Залишити коментар