Волинь може конкурувати з Херсонщиною: фермер виростив три сорти екологічних кавунів

Джерело: volynonline.com

Застосовуючи лише українські біо-препарати, які зараз завойовують ринки Європейського Союзу, фермер-одноосібник Василь Сидорук у селі Мирин Ковельського району виростив три сорти екологічних кавунів. Розміри від цього не постраждали – один кавун може заважити 15-17 кілограм. Волинянин вперше вирощує цю культуру, однак каже, що вже вдалося вийти «в нуль».

Про те, як народжуються кавуни Василь Сидорук розповів для інтернет-видання «Волинь Online».

Від страусів – до кавунів

Василь Сидорук розповідає, що все життя намагається щось в селі робити, того в нього все і вдається. Спочатку мав страусину ферму, однак каже, що страусині яйця та інша продукція дуже дорога, тому люди неохоче купують це. То ж вже п’ять років, як не займається цією справою.

Згодом розводив малину. Займався нею три роки. Каже, що не бачив, як закордоном, однак люди, які в нього збирали малину зізнавалися, що такої гарної не бачили навіть у Польщі.

Тепер взявся за кавуни. Спробував перший рік і вдалося – кавуни вродили на славу, подекуди сягають 15-17 кілограм:

«Ніде не був я на Херсонщині, не бачив, як кавуни вирощують. Перший рік посадив і перший рік у мене вдалося. Я картоплі біля 10 гектарів щороку саджу, зернові, сою. А в цьому році надумав кавуни. Бачу, насіння картоплі малувато, а два гектари є гарно виробленої з органікою землі, то вирішив посадити кавуни. Зразу думав 50 соток, але 50 соток кавуна – це не зрозумів би я що то таке, було б дуже легко його продати. Посадив 2 га», – розповідає фермер.

Каже, що з рослиною потрібно розмовляти на «ти», потрібно відчувати, що вона хоче:

«У мене немає освіти агронома, потрібно мати бажання і відчувати трішки рослину. Я кавуни посадив перший рік. Якщо я день не був на кавунах на полі, то це вже мені щось не хватало: я мусив кожен день, через день заглянути, чи все там добре. За кольором листка можна визначити, що рослина хоче. Я перший рік сам вчуся і кавун вчиться рости на Волині», – каже пан Василь.

На полі волинянин виростив три сорти кавунів без хімічних препаратів

Насіння Василю Сидоруку допомагав обрати директор компанії «Магнат-Агро» Сергій Дятел.

«Я давно знаю Сергія Леонідовича, до нього звернувся, так, як довіряю, він мені підібрав три сорти – ранні гібриди «Ледус» та «Юммі» та один середньоранній «Ау-продюсер». Насіння американської компанії», – каже фермер.

На поле, де виросли кавуни, на зиму давав лише органіку – 30 тонн перегною. Мінеральних добрив не застосовував, а  від шкідників обробляв біо-препаратами, які йому допоміг підібрати «Магнат-Агро». Ці препарати безпечні, можна їсти у той же день кавун, коли обробляли:

«Скурадо М більше тисячі гривень коштує одна обробка гектара, але вони дієві та безпечні: сьогодні покропив і сьогодні ж можна їсти. Мої діти їдять і я продаю людям. Я хочу вийти на ринок, щоб мені довіряли, не хочу, щоб хтось отруївся. На нітрати у мене перевіряли, коли я на ринок вивозив – все безпечно», – запевняє пан Василь.

Град, на щастя, минув поле фермера, то ж кавуни вродили рясно. А поруч біля кавунів виросла й екологічна картопля – у деяких кущах можна накопати й 20-24 картоплини. Картоплю теж обробляли біо-препаратами, зокрема, насіння обробили «Панциром», який захищає від хвороб та гнилі, а також «Мізотропіном», завдяки чому личинки не могли пошкодити насіння та кореневу систему, адже гриб-антагоність, що є у препараті, харчується хітином.

Як народжується кавун

Все починається з розсади. Спеціально для цього готують субстрат з вижимки різних трав та рослин у касети. Тоді у кожну касету вкладають одну зернинку, яку обробляють біо-препаратом «Панцир». Цей біо-препарат стимулює імунну систему до підвищення резистентності, опірності самої системи до захворювань, різних температурних чинників. Субстрат обробляли біо-препаратами «Байкал», «Триходерма» та «Мізотропін». «Байкал» є 18-штамовим елементом, який відновлює родючість ґрунту і забезпечує рослину фосфором, азотом, розщеплює різні добрива на впізнавану для рослини формулу, щоб потім коренева система самої рослини дуже гарно сприймала це.

Через 4-5 днів кавун сходить, а через три тижні розсада готова до висаджування в ґрунт.  Розсаду витягують із касети та ручним способом вставляють в землю. Коренева система переживає менший стрес, тому що вона не зразу потрапляє в інший ґрунт, а має при собі субстрат, в якому вона росла, і, практично, вона далі собі продовжує собі розвиватися. Ґрунт обов’язково готуються перед цим: забирають рештки різних патогеннів попереднього періоду, стараються знищити личинку жуків, хрущів тощо, щоб забезпечити і вберегти кореневу систему від механічних пошкоджень чи гризунів. І рослина потрапляє в дружнє середовище.

Перед посадкою кавунів Василь Сидорук розклав також капельну стрічку та плівку для зрошування, механізовано за допомогою маркера, він пробив у ній дірки, куди висадив кавун.

«Цей кавун я висаджував я 28 травня. І через  два місяці ми вже їли кавуни, ще були рожеві, але вже були солодкі, ще й два місці не пройшло», – пригадує чоловік та обіцяє, що наступного року виростить ще й жовті без насіння та квадратні кавуни.

Щодо обробки від бур’янів, то фермер робив одну культивацію трактором та одну ручну прополку.

Як розповів менеджер компанії «Магнат-Агро» та за сумісництвом валеолог Сергій П’яткіков, основа вирощування – це технологія. Для Василя Сидорука технологію прописував Сергій Дятел.

«Був ризик, що могли не попасти у фази, у нас все таки менший часовий період сонце перебуває на Волині, ніж у південній Україні. Ми боялися, що якщо ми з ґрунтом справимося, то можемо не справитися з погодніми умовами. Але погода у цьому році сприяла, плюс технологічно прийняли рішення покласти крапельне зрошення, щоб у тій фазі вегетації, у якій потрібно, можна було поливати кожну рослину. У процесі вегетації лише раз по листку внесли «Мегафол», як антистресант, біологічний препарат, щоб рослина не зупиняла вегетацію та буда у процесі фотосинтезу», – каже пан Сергій.

Технологію потрібно прописувати щороку, бо може змінюватися погода:

«Прописуємо технологічну карту нашим партнерам і обов’язково залишаємо зміни: якщо наприклад, у нас пішли затяжні дощі і ми бачимо по прогнозу погоди, що вони затяжні і нам не потрібно, щоб ці дощі були в прикореневій зоні, ми намагаємося вносити препарати, які витісняють воду від кореневої системи. Якщо спека, то вносимо «H2flow». Цей препарат ми називаємо водяний магніт – його використовують безпосередньо шляхом крапельного зрошення і він в прикореневій зоні утворює оболонку, яка притягує до себе вологу.

«Сільське радіо» працює: завдяки відгукам фермер вже продав декілька тонн кавунів та «вийшов в нуль»

Василь Сидорук розповідає, що зразу було важкувато, але, коли перший раз виїхав на ринок у Голоби, то продав 1,2 тонни.

«Раніше у мене була малина, то люди мене люди знають і мені довіряють. На наступний ринок приїхав і теж так само 1,3 тонни забрали до обіду, «сільське радіо» працює і так продаються кавуни. У Ковель на ринок виїхав продав в роздріб півтонни, тонну продав оптом. Підприємець потім знову приїхав взяв 3,5 тонни кавуна», – каже фермер.

Постачальники забирають також кавун з поля – на Ковель взяли п’ять тонн, на Луцьк – 5 тонн. Фермер каже, що самі його знайшли. Він планує, що до вересня розпродасть всі кавуни.

Біо-препарати, якими обробляли волинські кавуни, стали затребувані на європейському сільськогосподарському ринку

Сергій П’ятіков розповів, що фірма «Магнат-Агро» акцентує свою увагу не продажах препаратів, а директор Сергій Дятел зацікавлений у людях, які можуть надавати консультаційні послуги, можуть аналізувати, звертатися до різних агрономів, різних областей України для того, щоб зібрати необхідну інформацію, аби допомогти фермеру.

«Ми прописуємо технологічні карти, норму внесення визначаємо виходячи із затратної частини, яку фермер може внести. Якщо в нього на гектар передбачено внесення в сумі дві тисячі гривень, то ми маємо зробити технологічну карту на 1,5 тисячі гривень плюс 500 гривень запасу у випадку переміщення у період вегетації погодніх умов тощо. Кавуни люблять більш глинясто-піщаний грунт, бо на чорноземі їх важко вирощувати, але можливість є, але треба підбирати технологію», – каже Сергій П’ятіков.

За його словами, культура землеробства в Україні останнім часом починає розвиватися:

«Я спілкуюся із фермерами, на сьогодні, дуже багато вже є просунутих фермерів, дуже багато ще залишається, які ще по-старому працюють, аби внести нітроамофоски півтонни в землю і ніби то буде там все добре, але це неправда. Отже, нам треба забезпечити якісне харчування рослини і нам треба забезпечити рослину хорошим імунітетом, щоб воно могла протистояти хворобам і шкідникам, плюс шкідника треба передбачити, попередити і його треба знищити в стадії личинки, що ми, в принципі, і робимо. Це дозволяє на 30 % зменшити вартість на внесення і підняти на 30 % урожайність культури і загалом рентабельність виростає до 50 %».

Сергій П’ятіков каже, що пройде ще років п’ять і європейці будуть переймати досвід українців щодо вирощування на відкритих ґрунтах, хоча на сьогодні це вже відбувається: білоруси, поляки, словаки використовують препарати «Біо Терра Технолоджі КЕМ». А це чернігівська компанія, її засновник – Євген Саєвський. Великими партіями ці препарати закупляють у Європу – Польщу, Білорусь, Литву, Іспанію, Нідерланди, Словаччину. Там використовують ці препарати у закритих ґрунтах, тобто в теплицях.

«Наші продукти користуються популярністю і підписані більше 10 контрактів з європейськими країнами, які використовують продукти «Біо Терра Технолоджі КЕМ». Є ще така проблема В Україні, як зафосфачення ґрунтів, бо ґрунт просто ґвалтували. При Радянському Союзі його безбожно використовували, при незалежній Україні його ще безбожніше використовують. Тому що 4-5 років підряд соняшник, ріпак, вибираються всі мікро-маккроелементи, не відбувається відновлення, внесення забраної речовини, наприклад, якщо виростили культуру, ми ж не лише саму культуру забираємо з поля, ми ж з поля забираємо у тому і числі і мікро-макроелементи і їх треба відновлювати. Є ряд агротехнічних рішень, які дозволяють це відновлювати. В Європі теж така проблема є, але там є певні вимоги до продукції і наприклад. Однак на європейський ринок ввійти легше, ніж на китайський, бо там вимоги до сільськогосподарських продуктів іноземного походження найвибагливіші», – каже пан Сергій.

До слова, директор компанії «Магнат Агро» Сергій Дятел нещодавно був в Євросоюзі, мав робочу зустріч щодо підписання контракту. Разом із Женею Саєвським вони ведуть переговори в Іспанії щодо продукції, аналогів якої в Європі немає, враховуючи ціну за літр українського препарату: він коштує в межах 70 гривень, то європейський аналог із десятком штамів у межах 8 доларів.

Сергій П’ятіков каже, що ринки відкриті, конкуренція є, але рівень європейського ринку, це абсолютно інший рівень, ніж рівень європейського ринку. Українці, за його словами, ще трішечки не до кінця зрозуміли важливість цих препаратів. 

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Коментарі Facebook

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *