ЄС — новий лідер експорту українського зерна
Європейський Союз став ключовим покупцем українського зерна, витіснивши традиційних імпортерів з Близького Сходу, що свідчить про значні зміни у торговельних потоках.
Європейський Союз став ключовим покупцем українського зерна, витіснивши традиційних імпортерів з Близького Сходу, що свідчить про значні зміни у торговельних потоках.
Алжир успішно завершив тендер на закупівлю пшениці, де серед постачальників опинилася Україна, підтверджуючи свою роль на світовому ринку зерна.
Потенційне перемир’я на Близькому Сході та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку відкривають нові перспективи для експорту українського зерна.
Українським аграріям варто вже зараз розглядати закупівлю дизельного пального під майбутні жнива, оскільки повернення до цін початку року найближчим часом малоймовірне.
Світовий ринок пшениці реагує на новий врожай, а не на геополітичні угоди. З’ясуйте, чому.
452 українські підприємства відтепер мають право експортувати свою продукцію до Європейського Союзу, що відкриває нові можливості для вітчизняного агросектору.
Європейський Союз розглядає зміни у розподілі агродотацій, що може вплинути на Україну після її вступу до блоку, потенційно обмежуючи підтримку для великих господарств.
Новий урожай зернових в Україні спричинив помітне зниження цін на ключові культури, що вже відчувається на ринку.
Японський виробник сталі Tokyo Steel підвищив ціни на свою продукцію, що може вплинути на вартість техніки та інфраструктури для аграріїв.
Розблокування Ормузької протоки може призвести до зростання імпорту зерна країнами Перської затоки та оптимізації світових логістичних маршрутів.
Болгарія активно нарощує експорт ячменю, посилюючи свою присутність на ринках Близького Сходу та Середземномор’я, що змінює конкурентне середовище для чорноморських виробників.
Україна відновила морський експорт карбаміду вперше за 7 років, відправивши партію продукції OSTCHEM до країн Середземномор’я.
Україна відновила морський експорт карбаміду вперше за 7 років, відправивши 21 тисячу тонн добрив до країн Середземномор’я.
Уряд України планує суттєво підвищити мінімальну заробітну плату протягом 2027-2029 років, що може позитивно вплинути на доходи громадян та економіку країни.
Ціни на соєві боби на чиказькій біржі зростають до двотижневого максимуму через очікування значного попиту з боку Китаю, що може вплинути на світовий аграрний ринок.
Споживання металопродукції в Україні за січень-травень 2026 року зросло на 2,2%, сягнувши 1,6 млн тонн, при цьому імпорт склав 46% ринку.
У вересні Україна планує подати оновлені списки експортерів гороху до Китаю, що відкриє нові можливості для вітчизняних аграріїв.
Ціни на ріпак в Україні знизилися на 25–30 $/т через глобальні чинники, зокрема падіння вартості нафти та завершення посівної кампанії каноли в Канаді.
До Всеукраїнського дня фермера 19 червня, команда AGROSHOW Ukraine запустила соціальний проєкт «Бути фермером –…
Українські виробники за пів року 2026 року досягли значного успіху, відкривши 23 нові ринки для експорту своєї продукції, що перевищує показники всього 2025 року.
На світовому ринку аміаку почалася корекція цін у бік зниження через послаблення попиту в ключових регіонах.
Згідно з прогнозами Мінекономіки, збитки ДПЗКУ у 2026 році можуть сягнути 11,24 млрд гривень, що вдвічі більше за показники 2025 року.
Восени українців очікує суттєве зростання цін на продукти харчування через подорожчання добрив та пального, що вплине на собівартість виробництва.
Попри світове падіння котирувань, внутрішній ринок пшениці в Україні зберігає стабільність завдяки високому експортному попиту та курсовим коливанням.
Географія агровиробництва в Україні зазнала кардинальних змін за останні 30 років, змістивши центри вирощування зернових та олійних культур.
Міжнародний індекс цін на молочну продукцію GDT зафіксував значне зниження на останніх торгах, що викликає занепокоєння у виробників та експортерів.
Україна може розпочати імпорт соняшнику з Аргентини вже наступного сезону, якщо складуться сприятливі умови на ринку.
Минулий тиждень був складним для українських агрохолдингів: їхні акції на міжнародних біржах переважно втрачали вартість, найбільше падіння зафіксовано у ІМК.
Україна – єдина країна, де одночасно діють три головні чинники продовольчої небезпеки: кліматичні екстремуми, збройний конфлікт та фінансові ризики.
Український ринок кукурудзи демонструє значне зниження цін, досягнувши 217 $/т DAP-порт та 193 €/т FCA, що пов’язано зі зменшенням активності покупців.