Міні-ківі без теплиці: секрети вирощування від садівника з Хмельниччини

Садівник із Хмельниччини Віталій Демянишин успішно вирощує міні-ківі на своєму подвір’ї без використання теплиць. Чоловік ділиться досвідом щорічної обрізки рослини, яка забезпечує багатий урожай великих і соковитих плодів наступного року. Про це він розповів Суспільному Хмельницький, передає agronews.ua.

Важливість щорічної обрізки актинідії

Віталій Демянишин наголошує на необхідності щорічної обрізки актинідії, відомої як міні-ківі. «Обрізку обов’язково потрібно проводити щороку, адже без неї рослина розростатиметься, пагони переплітатимуться, затінятимуть одне одного. Крім того, виникатиме надмірне навантаження на рослину», – пояснює садівник.

Обрізку актинідії, яка є ліаною, починають проводити з листопада. Віталій Демянишин демонструє, як правильно видаляти дворічні частини рослини, на яких ростуть лише слабкі однорічні пагони. «Немає потреби залишати цей дворічний рукав, на якому ростуть лише слабкі гілочки. Його потрібно повністю видалити в місці кріплення до добре розвиненого приросту», – зазначає він.

Визначення правильних пагонів для обрізки

Розмір гілки – не єдиний критерій, який враховує садівник. Він пояснює, що сильні, так звані жирові пагони, які виростають понад п’ять метрів, не потрібні для плодоношення. «Це однорічний пагін. Бачимо, що він товщий за олівець. Якби влітку його не вкорочували, такий пагін міг би вирости завдовжки понад п’ять метрів. Такі сильні, так звані жирові пагони, нам не потрібні, адже врожаю на них майже не буває. Тому їх просто вирізаємо», – каже Демянишин.

Якщо залишити маленькі, слабкі гілочки, вони наступного року плодоноситимуть, але плоди будуть дуже дрібними. Обрізування безпосередньо впливає на майбутній урожай.

Особливості плодів та стійкість рослини

Актинідія достигає наприкінці вересня, але плоди можна збирати навіть у листопаді. Міні-ківі має гладеньку шкірку, без ворсинок, як у звичайного ківі. Плід готовий до споживання одразу після видалення хвостика. Він солодкий, смачний, ніжний і м’який.

Віталій Демянишин називає цю рослину «антивандальною», оскільки вона часто росте на напівзакинутих ділянках і її не крадуть, бо плоди здаються неїстівними. Садівник вирощує актинідію вже вісім років і не мав проблем зі шкідниками чи хворобами.

Єдиний шкідник для актинідії – це кіт, адже сік рослини подібний до валеріани і приваблює котів. Молоді рослини рекомендується обгороджувати захисною сіткою. Актинідія витримує морози до -30 °C і потребує мінімального догляду, лише поливу під час посухи.

«Я її ніяк не формую, вона просто росте на цій перголі. Для актинідії потрібна горизонтальна опора, по якій вона зможе плестися, і цього достатньо. Вважаю, що це дуже невибаглива рослина, яка, на жаль, незаслужено не має популярності в нас», – підсумовує садівник.

Джерело: AgroNews