В Україні активно розвиваються креветкові ферми

В Україні поступово формується ринок креветкового бізнесу, який, за словами фахівців, має економічний потенціал і може стати частиною сучасного аграрного виробництва. Про це розповів директор ТОВ «Українська креветка» Олексій Слепньов, пише AgroTimes.

За словами Слепньова, повний цикл вирощування креветок – від малька до товарного розміру – триває 3-4 місяці. Основними статтями витрат є обладнання (близько 50% початкового бюджету), корми (до 25%), електроенергія (приблизно 15%), мальок і біозасоби (5-10%), а також оплата праці й лабораторні послуги (5–10%).

«Економічна доцільність креветкового бізнесу підтверджується фінансовими розрахунками», – зазначив директор підприємства.

Однак, попри перспективність напрямку, українські фермери стикаються з низкою викликів. Найбільша проблема – високі стартові інвестиції, адже побудова установки замкнутого водопостачання потребує значних коштів, технічного проєктування та надійного обладнання.

Серед інших труднощів Слепньов називає нестачу кваліфікованих кадрів. В Україні фактично немає навчальних програм з аквакультури, особливо у сфері вирощування креветок.

«Більшість фермерів опановують цю справу шляхом самоосвіти, приватних тренінгів або стажування за кордоном», – зазначив він.

Ще один виклик – сертифікаційні вимоги. Для виходу на міжнародні ринки виробникам потрібно пройти сертифікацію за стандартами HACCP, ISO і дотримуватись вимог безпеки. Йдеться про контроль за залишковими речовинами, відсутність антибіотиків і відповідність стандартам простежуваності.

Можливості для українських фермерів

Попри труднощі, попит на морепродукти у світі зростає, а вилов у дикій природі зменшується, що відкриває шанс для українського бізнесу.

По-перше, внутрішній ринок демонструє стабільне зростання – споживачі все частіше обирають свіжу локальну продукцію замість дешевої імпортної.
По-друге, ферми можуть розширювати асортимент, виготовляючи пасти, консерви, кулінарні напівфабрикати. Це дозволяє підвищити прибутковість і зайняти нішу преміальної продукції.

Також перспективним напрямом вважають агротуризм – проведення екскурсій, дегустацій, навчальних майстер-класів і гастрономічних подій. У деяких регіонах такі ферми вже стали частиною місцевого туристичного маршруту.

Слепньов наголошує, що в аквакультурних проєктах часто беруть участь ветерани, переселенці та люди з інвалідністю, що створює додаткові можливості для працевлаштування у сільських громадах.

Держава підтримує розвиток галузі через мікрогранти до 250 тисяч гривень, пільгові кредити та навчальні програми. Також діють спеціалізовані виставки, конференції й конкурси стартапів у сфері біотехнологій.

Такі ініціативи свідчать, що креветкове виробництво поступово стає частиною національної стратегії диверсифікації агропромислового сектору.

Джерело: ArgoTer