Фермер з Херсонщини над своїм полем гвинтівкою збиває російські дрони

Олександр Гордієнко

Олександр Гордієнко. Фото: МОСТ.

Фермер з деокупованої частини Херсонщини Олександр Гордієнко продовжує працювати попри дрони, обстріли, міни й неврожай. Його господарство постраждало і від війни, і від погоди, але чоловік не покидає свою справу.

“За кілометр чуть, шо він деренчить. А на оптоволокні – так той деренчить, як шахєд. Шо я роблю в цей час? Осьо шо роблю – “десятизарядка”! З “двохзарядки” можна промазать. З первого патрона не получається [збити] – четвертий треба, а то й шостий”, – після цього, в якійсь мірі сюрреалістичного монологу, історія про жінку, яка в лютому 2022 року начебто збила банкою огірків російський дрон, вже не здається такою прямо вигадкою чи міфом перших воєнних днів.

Ми стоїмо на полі місцевого фермера, власника господарства із 30-річним досвідом Олександра Гордієнка. За кілька десятків кілометрів – фронт, в небі – російські безпілотники, а врожаю – практично не буде.

Але інших реалій у фермерів деокупованої Херсонщини сьогодні немає. До важкої безпекової ситуації додаються і не менш важкі погодні умови.

Коли ми домовлялися про зйомки телефоном, мені здалося, що Олександр очікував, що ми відмовимося їхати до нього. Він декілька разів повторив назву населеного пункту, біля якого буде нас чекати. І декілька разів я підтвердив, що ми будемо на точці у домовлений день і час.

І ось ми стоїмо посеред степу, говоримо під перманентне пищання аналізатора частот, десь поряд кружляють російські дрони.

Утім, Олександра це мало бентежить – на поле він давно не виходить без своєї “десятизарядки” (рушниця, що вміщує 10 набоїв, – МОСТ) і РЕБу.

“Росіяни мене вже знають – у мене фари включені постійно, я по полю їжджу так. На Пасху, пам’ятаєте, було “перемир’я” (оголошене росіянами, яке неодноразово порушувалося ними ж самими, – МОСТ)? І чули, шо тоді цивільний автомобіль ударили? То ж вони нас найшли”, – розказує Гордієнко.

Але повертаємось до справ урожайних. Фермер каже, що цього року врожай озимих дуже постраждав через погоду. Березень був аномально спекотним, у квітні вдарили морози – як результат – озима пшениця не вродила.

“Дивіться – пустий колосок”, – Олександр зриває красиву на вид стеблину, розминає її в пальцях – там дійсно нічого немає.

Те, що не вродило, додає він, косять на сіно. Сіно стає в нагоді вівцям, яких евакуювали з Берислава. Процес цей був тяжким, в Берислав поїхали на вантажівці тоді, коли це вже було безумством – дрони зверху, на землі – міни. Але хлопці не побоялися забрати тварин, які б, найімовірніше, загинули без води. Дорогою назад КАМАЗ наїхав двічі на міни-пелюстки, якими росіяни дистанційно мінують правобережжя Херсонщини і доїхав назад просто на ободах.

Своє господарство Олександр розміновував власними силами – вивезли свого часу, каже він, близько 5 тисяч протитанкових мін.

“Державу не чіпали – все своїми силами. Вивозили [міни] КАМАЗами – в одному 500 штук. Потім нас закидували КАБами, потім – і зовсім розбомбили господарство у Бериславі, тому вимушені були перебратися в степ”, – буденно переповідає події Гордієнко.

Думали, додає він, авіабомби страшно, але ні – дрони страшніше. Дрон, каже, ганяється і рідко промахується.

Аналізатор частот тим часом не замовкає – сигналізує про наближення ворожого БПЛА.

“Це “розвідник” висить, – констатує фермер. – Вони (росіяни, – МОСТ) нас бачать. Ну ми знаєм, шо з ними робить – ми навчились це контролювати”. На базі, куди ми поїдемо трохи згодом, в Олександра вже є підбитий “розвідник” – предмет його гордості. Майже цілий.

До війни Гордієнко займався полюванням, але рушниці на початку окупації конфіскували росіяни і якийсь час він думав, що вже до захоплення не повернеться. Але не так сталось, як гадалось. Тільки тепер змінилась здобич.

Розповідає, що певний час намагався збивати російські безпілотники з “двохстволки”, але виходило погано. Тому він придбав десятизарядну турецьку рушницю, зробив на неї дозвільні документи і почав полювати.

“З десятизарядної получається збить. Думав, не візьму більше зброю в руки. Та де там – росіяни заставили”, – посміхається фермер.

Хай там як, але пищання аналізатора частот трохи нас лякає – не дивлячись на те, що Олександр нас переконує в іншому. Тому переміщаємося на його базу – тут він нас веде до своєї здобичі, захованої за дошками, – посадженим російським безпілотником-розвідником.

“Удачно його посадили – тільки трохи пошкодився. Дивіться – осьо його камера”, – любовно показує ворожу техніку Гордієнко.

Таке добро у господарстві чи не щодня – вистачає і “розвідників”, і тих безпілотників, що з бойовою частиною. Насправді, ця історія може спокійно лягти в основу сценарію якогось пригодницького фільму – людина власноруч (!) збиває російські дрони – їде автівкою, чує, що летить БПЛА, бере рушницю, стріляє по ньому і рушає далі у власних справах. Не вкладається в голові.

Життя наслідує мистецтво. Жаль, ми не в кіно, а перед нами не актор.

Гуляючи базою, куди фермер перетяг залишки своєї техніки, роздивляємося вимушено переселених з Берислава овець. Вони спокійно ходять вольєром, ніби не проїхали пару десятків кілометрів по замінованих дорогах під дронами.

Олександр Гордієнко
Олександр Гордієнко. Фото: МОСТ.

Олександр навіть тут, показуючи залишки свого стада, не перестає посміхатися.

За приблизними підрахунками, озвученими Всеукраїнською аграрною радою, на площі понад 55 тис. гектарів сільгоспугідь знищено врожай, що в грошовому еквіваленті перевищує 1 мільярд гривень. Найбільшим винуватцем цього стала посуха. Але страждали посіви і від обстрілів і від падіння дронів всіх типів.

ВАР спільно з 20 іншими аграрними асоціаціями звернулася до Уряду з вимогою терміново передбачити підтримку для фермерських господарств – зокрема, у вигляді виплат на кожен гектар.

“Ми просимо допомоги у держави – хоча б трохи. Нам хочеться діалогу – якщо ми, фермери, не потрібні вам, то так і скажіть. Ми підемо займатися чимось іншим. Цього року он немає чим з пайовиками розраховуватися і податки немає чим платить”, – констатує Олександр Гордієнко.

РЕБ і набої тут безсилі, дійсно.

Між тим, площа земель із втраченими посівами на правобережній Херсонщині може збільшитися до 80 тисяч гектарів – посуха триває.

Читайте також: Фермери Сумщини виходять працювати у поля з антидроновою зброєю.


Залишити коментар