Чому росте долар: пояснюють у Нацбанку

Як пояснили у Національному банку України у відповідь на запит hromadske, девальвацію гривні спричинили одразу декілька факторів.

По-перше, на початку року збільшилися державні видатки, пов’язані з експортерами — їм відшкодовували податок на додану вартість. Експорт товарів в Україні, як і в більшості країн світу, не обкладається ПДВ (ПДВ накладають при імпорті товарів). При цьому, експортуючи, компанія формує так званий податковий кредит з ПДВ, який згодом має право відшкодувати з бюджету.

Через отримання грошей з бюджету в експортерів не було потреби продавати валюту, тому вони у січні не виходили на валютний ринок. Це зменшило пропозицію валюти, що вплинуло на курс.

По-друге, у січні 2020 року активно працювали імпортери.

«Водночас після свят імпортери, особливо споживчих товарів, поповнюють свої товарні запаси і формують дещо більший попит на валюту», — додають у Нацбанку.

Там зазначають, що девальвацію гривні викликали виключно ринкові чинники. При цьому, після зміни напрямку руху курсу валют Нацбанк не став змінювати своєї політики.

«Політика Національного банку жодним чином не змінилася — ми не впливаємо на рух курсу, курс визначається ринком. НБУ продовжує згладжувати надмірні коливання», — додали у Національному банку.

Чому гривня зростала у 2019 році, особливо в останні місяці?

У Національному банку зростання курсу гривні пов’язують зі сприятливою ситуацією на світових ринках. Зокрема, високими були ціни на товари українського експорту (агропромисловості) при дуже великому врожаї. Водночас ціни на товари українського імпорту були відносно низькими (зокрема, ціни на газ та нафту).

Також у Нацбанку зазначають, що на зміцнення гривні вплинули інвестиції іноземців у державні боргові облігації — близько 4,3 мільярда доларів.

Наприкінці 2019 року гривня суттєво зміцнилася ще й через продаж валюти державними компанії. Зокрема, близько пів мільярда доларів на ринку продав Нафтогаз. Ці кошти компанія отримала від Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу.