Чому в портах України поменшало суден класу панамакс
Через постійні повітряні тривоги та воєнні ризики частка суден класу панамакс в українських портах скоротилася з 45% до 20%.
Фото: agrotimes.ua
Через постійну загрозу ворожих атак та тривалі повітряні тривоги кількість великотоннажних суден класу панамакс в українських морських портах скоротилася вдвічі. Війна суттєво ускладнює експортну логістику, роблячи її дорожчою та ризикованішою для міжнародних перевізників.
Вплив воєнних ризиків на вартість фрахту
Як зазначає операційний партнер аналітичної компанії «Barva Invest» Богдан Костецький, логістика зерна сьогодні обтяжена додатковими витратами. Зокрема, фрахт з порту Констанца до Олександрії є на 5 доларів за тонну дешевшим, ніж аналогічний маршрут з Одеси. Така різниця виникає через інтеграцію у ставку фрахту військових ризиків, які змушені покривати судновласники.
Крім того, значну частку витрат складають простої суден під час тривалих повітряних тривог. Коли порти зупиняють роботу через небезпеку обстрілів, терміни завантаження збільшуються, що негативно впливає на рентабельність морських перевезень.
Скорочення частки великотоннажних суден
Статистика свідчить про тривожну тенденцію: якщо раніше частка панамаксів вантажністю 60 тисяч тонн у структурі українського експорту становила 40–45%, то протягом останнього року цей показник впав до 20%. Це створює серйозні перешкоди для відвантаження великих партій агропродукції.
«Для того, щоб доставити ячмінь до Китаю, а фуражне зерно — до країн Південно-Східної Азії та Далекого Сходу, потрібні саме великі судна класу супрамакс та панамакс», — підкреслює експерт. Використання менш містких суден значно підвищує вартість логістичної складової, що в кінцевому результаті знижує конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку.
Висновки
Фактор війни залишається визначальним для аграрного сектору України. Поки безпекова ситуація в акваторії Чорного моря залишається нестабільною, експортери змушені адаптуватися до високих цін на фрахт та обмеженого вибору доступного тоннажу. Стабілізація логістичних ланцюгів напряму залежить від успіхів Сил оборони та захисту портової інфраструктури від ворожих атак.
Джерело: agrotimes.ua
Залишити коментар