Висока вартість соняшнику блокує роботу олійноекстракційних заводів
Фото з відкритих джерел
Український ринок олійних культур увійшов у фазу серйозної турбулентності, яка безпосередньо б’є по вітчизняних переробних підприємствах. Великі олійноекстракційні заводи (ОЕЗ) по всій країні змушені масово призупиняти переробку соняшнику або екстрено переорієнтовувати свої потужності на інші види сировини — зокрема, на ріпак та сою.
Головним тригером кризи фахівці одностайно називають аномально високу та економічно необґрунтовану вартість соняшнику на внутрішньому ринку, яка повністю нівелює маржинальність готової продукції.
Парадокс рентабельності
Ситуація, що склалася в агропромисловому секторі, змушує менеджмент підприємств приймати парадоксальні, на перший погляд, рішення. За словами експертів, за нинішніх цінових умов для багатьох заводів фінансово вигідніше повністю зупинити виробничі лінії, ніж продовжувати закуповувати дорогу сировину і генерувати прямі збитки.
Економіка процесу простою та переробки виглядає наступним чином:
- Витрати під час простою: Коли завод тимчасово не функціонує, він несе виключно фіксовані витрати — приблизно 9–10 доларів США на тонну. Сюди входить виплата базових заробітних плат персоналу, охорона та утримання інфраструктури;
- Збитки під час активної роботи: Якщо підприємство ризикне купувати соняшник за нинішніми ринковими цінами, то через відсутність маржі витрати та чисті збитки злітають до 20–25 доларів США на кожній тонні;
- Ринкова ціна сировини: Переробники категорично відмовляються купувати соняшник, вартість якого сягнула рекордних 33–34 тисяч гривень за тонну.
«Постає цілком логічне економічне питання: навіщо свідомо створювати мінус 20–25 доларів на тонні під час виробництва, якщо можна законсервувати лінії з фіксованим мінусом у 9–10 доларів?
Диверсифікація та порятунок за рахунок ріпаку
Для аграрної України, де олійні культури традиційно становлять значну частку посівних площ, цей тренд є надзвичайно відчутним. Місцеві потужності з переробки та фермерські господарства змушені оперативно підлаштовуватися під нові правила гри. Поки великі заводи, які встигли сформувати стратегічні запаси соняшнику ще у березні-квітні, продовжують працювати на старих резервах, решта підприємств регіону робить ставку на диверсифікацію, переходячи на переробку ріпаку.
Економічні показники роботи олійноекстракційних заводів
| Параметр діяльності ОЕЗ | Фінансово-економічні показники та альтернативи |
|---|---|
| Поточна ринкова вартість соняшнику | 33 000 – 34 000 гривень за тонну (критично висока ціна для закупівлі). |
| Фінансовий результат при простої | Фіксований збиток 9 – 10 USD/тонна (виплати зарплат та утримання заводу). |
| Фінансовий результат при переробці | Прямий збиток 20 – 25 USD/тонна через відсутність маржі переробки. |
| Альтернативні культури для заводів | Тимчасовий перехід на переробку ріпаку та сої. |
Читайте також: Дефіцит соняшнику: українські олійниці зупиняються.
Залишити коментар