Як зміна логістичних маршрутів та нові стандарти якості впливають на український агробізнес
Ілюстративне фото з мережі
Станом на лютий 2026 року експортна інфраструктура України демонструє адаптивність, проте вартість логістики залишається ключовим чинником рентабельності зернових. Попри функціонування морських коридорів, фокус агротрейдерів зміщується в бік диверсифікації шляхів та жорсткої відповідності фітосанітарним нормам країн-імпортерів.
Трансформація маршрутів: порти, «сухі порти» та залізниця
Основне навантаження наразі розподілено між трьома основними напрямками:
Глибоководні порти Одещини. Залишаються безальтернативним шляхом для великих партій зерна (Panamax) у напрямку Китаю, Індонезії та Єгипту. Проте витрати на страхування суден та безпекові ризики продовжують тиснути на закупівельну ціну всередині країни.
Дунайський кластер. Порти Ізмаїл та Рені остаточно закріпили за собою статус «страхового поліса» експорту. У 2026 році акцент тут змістився на перевалку нішевих культур та олії, що потребує менших обсягів одноразових суднових партій порівняно з кукурудзою чи пшеницею.
Західні кордони та «сухі порти». Інвестиції 2024–2025 років у термінали на кордоні з Польщею, Румунією та Угорщиною дали результат. Розбудова елеваторних потужностей із можливістю швидкої перевалки з широкої колії на вузьку дозволяє стабільно відвантажувати збіжжя в порти Адріатики та Балтії навіть під час пікових навантажень на море.
Нові вимоги до якості та фітосанітарії
Ринок 2026 року характеризується вибагливістю покупців. Для успішної реалізації продукції аграріям доводиться звертати увагу на два критичні аспекти:
-
Залишки пестицидів. Країни ЄС та Близького Сходу посилили контроль за діючими речовинами, забороненими в Європі. Навіть мінімальні сліди речовин, які ще кілька років тому були допустимими, можуть стати причиною повернення всієї партії.
-
Фітосанітарна чистота. Оновлені вимоги Азійських країн до наявності карантинних організмів та грибкових захворювань (зокрема сажкових хвороб пшениці) вимагають від господарств більш ретельного підходу до фумігації та очищення зерна безпосередньо на лінійних елеваторах.
Економічний ефект логістичної оптимізації
За даними експертів, у поточному сезоні частка логістики у вартості зерна «на борту» (FOB) становить від 25% до 35%, залежно від відстані господарства до порту. Оптимізація витрат зараз досягається через перехід на контейнерні перевезення для дрібних фермерів та використання власного вагонного парку великими агрохолдингами.
Стабільність експортних потоків у 2026 році напряму залежить від здатності трейдерів гнучко маневрувати між морськими та наземними шляхами, реагуючи на зміну вартості фрахту та пропускну здатність прикордонних переходів.
Читайте також: Нові вимоги до сертифікації меду для експорту в ЄС.
Залишити коментар