Всього десять компаній контролюють третину земельного ринку України

Коли мова заходить про українську землю, ми звикли уявляти безкраї простори, де кожен клаптик має свого господаря. Проте реальність виглядає трохи інакше, ніж у пасторальних картинках. Останні аналітичні дані змушують задуматися: виявляється, величезний відсоток наших угідь зосереджений у руках дуже вузького кола гравців.

Монополія на чорнозем

Цифри справді вражають, адже майже третина всіх земельних ділянок в Україні фактично належить лише десяти потужним компаніям. Це показник того, як стрімко відбувається концентрація ресурсів. Поки дрібні фермери намагаються вижити в умовах кризи, великі агрохолдинги впевнено нарощують свої земельні банки, перетворюючись на справжніх латифундистів сучасного зразка.

Така ситуація створює певну патову ситуацію: земля нібито належить народу, але розпоряджаються нею обрані одиниці. Масштаби вражають, адже мова йде про мільйони гектарів, які формують експортний потенціал країни. З одного боку, це великі податки та робочі місця, а з іншого — повна залежність цілих регіонів від настроїв одного бенефіціара.

Звісно, великий бізнес завжди прагне до розширення, і в умовах відкритого ринку це виглядає логічним процесом. Проте така «земельна дієта» десяти обраних компаній залишає все менше простору для маневру малим господарствам. Якщо тенденція збережеться, то скоро поняття «фермер середньої ланки» може взагалі зникнути з нашого лексикону.

Чому так сталось, і що далі

Причини такої концентрації лежать на поверхні: доступ до дешевих кредитів, потужна юридична підтримка та можливість грати «в довгу». Великі корпорації мають ресурс, щоб викуповувати ділянки або орендувати їх на десятиліття вперед, блокуючи розвиток конкуренції на місцях. Це створює своєрідний закритий клуб, куди вхід для новачків практично закритий через високий поріг капіталу.

Питання лише в тому, наскільки безпечною є така модель для продовольчої безпеки та соціального спокою в селах. Коли один холдинг володіє землею в межах кількох областей, він фактично диктує правила гри на всій території. Залишається лише сподіватися, що антимонопольні механізми колись запрацюють не лише на папері, а й у полі.

Довідкова інформація:

• Агрохолдинг — велика компанія, що об’єднує декілька підприємств сільськогосподарського сектору та контролює повний цикл виробництва.

• Земельний банк — сукупна площа земельних ділянок, які перебувають у власності або довгостроковій оренді компанії.

• Латифундист — великий землевласник, який володіє величезними площами сільськогосподарських угідь.

Читайте більше: Чому заморожені фрукти та ягоди стали золотою жилою агробізнесу України.

Чому заморожені фрукти та ягоди стали золотою жилою агробізнесу України

Джерело: ArgoTer