Чому українські овочі гниють на полях без належних сховищ
Парадокси аграрного сезону або як рекордний врожай б’є по фермерах
Фото з відкритих джерел.
Початок 2026 року мав би бути часом надій, але для українських фермерів він став періодом гіркого усвідомлення. Минулий сезон показав, що виростити гарний врожай — це лише третина справи, а справжнє випробування починається на етапі зберігання. Поки на полицях супермаркетів овочі “борщового набору” радують око низькими цінами, самі аграрії балансують на межі виживання, і це зовсім не перебільшення. За матеріалами agronews.ua.
Дефіцит складів та лотерея з електрикою
Головна біда нашої аграрки сьогодні — це хронічна нестача сучасних овочесховищ. Тарас Баштанник з Української плодоовочевої асоціації каже прямо: фермери бояться ризикувати. Навіщо вкладати гроші в тривале зберігання, якщо завтра може зникнути світло або прилетіти ворожа ракета? Набагато простіше продати все зараз за безцінь, аби просто отримати хоч якісь живі кошти на зарплати та паливо.
Здається, ця ситуація з “ситуативними гравцями”, які засадили поля овочами в надії легко заробити, а тепер скидають товар за копійки, ламає ринок усім іншим. Це справжня пастка: зараз ми маємо дешеву картоплю, а вже у квітні-травні будемо купувати польську, бо свою просто не дотримали. Сумно визнавати, але у сусідів вистачає і складів, і стабільності, щоб прогодувати нас навесні нашим же коштом.
Глобальний тиск та заблокована логістика
Поки ми тут боремося з відключеннями, на іншому кінці планети панує аграрна ідилія. В Аргентині та Австралії зараз літо, і вони звітують про неймовірні врожаї пшениці — приріст у Аргентини взагалі захмарний, майже 50%. Для світового ринку це означає надлишок зерна, а для українського експортера — ще нижчі ціни на продаж. Коли світ завалений дешевим зерном з Південної півкулі, наші проблеми з логістикою та портами стають ще болючішими.
Виклики 2026 року залишаються незмінними: як вивезти те, що виростили, і як не збанкрутувати на цьому шляху. Без нормального експорту постраждає не тільки фермер, а й уся наша економіка, бо валютна виручка — це те, що тримає гривню “на плаву”. Без системної підтримки будівництва сховищ ми так і будемо щороку грати в цю сумну гру: восени викидати овочі, а навесні купувати їх утричі дорожче за кордоном.
Довідкова інформація: Згідно з даними Української плодоовочевої асоціації, станом на кінець 2025 року дефіцит потужностей для зберігання плодоовочевої продукції в Україні оцінюється у сотні тисяч тонн. Водночас світові показники по пшениці свідчать про високу пропозицію: Аргентина очікує 27,7 млн тонн, а Австралія — 35,6 млн тонн. Це створює додатковий тиск на ціноутворення для українських експортерів у першому кварталі 2026 року.
Читайте також: Урожай 2025 року виявився кращим за очікування.
Залишити коментар