Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев («Слуга народу»).

«Переконаний, що це треба робити саме зараз. Вже поданий закон про відв’язку прожиткового мінімуму від заробітних плат для суддів, прокурорів і т.і. Загалом там чотири закони в пакеті. Вони вже в залі і голосуються», – зазначив Гетманцев.

За його словами, відв’язка прожиткового мінімуму від зарплат державних службовців дозволить зменшити тиск на бюджет і зробить систему більш прозорою.

Крім того, змінюється підхід до самого визначення мінімальної суми для життя.

«Ми повинні сказати людям – ось сума, на яку реально можна прожити. І це не дві тисячі гривень і навіть не вісім тисяч. Взагалі споживчий кошик треба осучаснити. В Україні можна прожити на 10-12 тисяч гривень», – пояснив нардеп.

Прожитковий мінімум тепер буде безпосередньо співвідноситися з мінімальною зарплатою та пенсією, з поправкою на працездатність та інвалідність. Це означає, що:

  • мінімальна зарплата та неоподатковуваний мінімум мають забезпечувати реальне виживання;
  • мінімальна пенсія і пенсії по інвалідності підвищуються за графіком, який бюджет може дозволити;
  • підвищення соціальних стандартів пов’язане з детінізацією економіки, наприклад, від тютюнової галузі.

«Якщо мінімальна пенсія буде одразу підвищена до 4,5 тисяч гривень замість 2,3 тисячі, ресурс для цього з’явиться завдяки детінізації та ефективному адмініструванню податків», – підкреслив Гетманцев.

За його словами, підвищення прожиткового мінімуму стимулює економіку. Люди з більшою купівельною спроможністю спрямовують кошти у внутрішнє споживання, підтримуючи бізнес та робочі місця, що дає значно більший ефект, ніж державні програми кешбеку.

Головні нововведення:

  • відв’язка прожиткового мінімуму від зарплат суддів, прокурорів та інших держслужбовців;
  • осучаснення споживчого кошика та встановлення реального мінімуму на рівні 10-12 тисяч гривень;
  • прив’язка мінімальної пенсії та неоподатковуваного мінімуму до прожиткового мінімуму;
  • поступове підвищення соціальних виплат у межах ресурсів бюджету та за рахунок детінізації.