У школі на Черкащині діє кінна ферма

кінна

У школі на Черкащині створили власну кінну ферму. Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд.

Школярам одного з ліцеїв у Звенигородці на Черкащині облаштували кінну ферму на подвір’ї закладу. Місцева влада допомогла закладу збудувати стайню, і тепер діти з усього міста можуть відвідувати кінний гурток.

Директорка ліцею Оксана Волощук розповіла Суспільному, що двох “списаних на пенсію” спортивних коней їм подарували 12 років тому.

В минулому переможець змагань, 19-річний кінь Фендер тепер серед школярів. Вони його кличуть Федьком і згодовують моркву. Історію тварини розповіла доглядальниця Віра Віннічук:

“Золото і срібло в нього було, правда не знаю, в якому році, а потім його списали. Отак — «вижали» з тварини призові місця і все. Тварині кололи якісь стимулятори”.

У школі на Черкащині створили власну кінну ферму
Заняття з кіньми у ліцеї Звенигородки. Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд

Разом із Фендером 16-річний кінь Генерал виступав перед людьми. За словами школярки Анастасії, тварина з норовом, та їй він дозволяє розчісувати собі чуба:

“Він не любить, щоб до нього підходили, різких рухів не любить. А ось Фєдя спокійніший”.

У школі на Черкащині створили власну кінну ферму
У школі на Черкащині створили власну кінну ферму. Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд

Директорка ліцею Оксана Волощук пояснила, що списані “на пенсію” тварини потрапили до їхнього закладу як подарунок від місцевого депутата 12 років тому. Відмовлятися від специфічного дарунка не стали, і вирішили дати тваринам шанс на інше життя, зазначила Оксана Волощук.

У школі на Черкащині створили власну кінну ферму
У школі на Черкащині створили власну кінну ферму. Суспільне Черкаси/Анастасія Кашоїд

Відтоді тут проводять кінний гурток для дітей. Його керівниця, Віра Віннічук розповіла, що вчить школярів тому, через що сама дитиною закохалася у цих тварин:

“Вчимо все від «А до Я». Розказую дітям про характер коня, про їхні звички, про їхні реакції на погоду. Сідлати їх вчу, як розбирати й складати збрую, як називається все, без чого не поїде кінь. Хочеться дітям передати любов до них, щоб вони правильно взаємодіяли з ними, щоб не було травм”.

Нині в гуртку пані Віри одинадцять дітей. І хоча довше трьох років на заняття не ходять — спробувати дає можливість усім. Батькам така ініціатива подобається.

“Дитина отримує таке щастя від спілкування з тваринками”, — прокоментувала матір вихованки гуртка Анна Максименко.


Залишити коментар