Військовий на фронті виростив полуницю у ящику з-під патронів
На вулиці кінець жовтня, а його полуниця якраз зачервонілася і можна збирати перший врожай. Усе б нічого, але її він висадив у ящику з-під куль, неподалік бліндажу. Ярослав Мовчун у мирному житті – фермер. Вирощує лохину та полуницю. Через два дні після повномасштабної війни пішов до військкомату, щоб записатися до війська. Так, бувши на службі, чоловік не покинув улюбленої справи, і зважився на експеримент.
– Мене можна забрати з ферми, а от ферму з мене – ніколи, – жартує боєць. – До речі, у нього навіть позивний – «Фермер». Посадити полуницю на фронті для мене було викликом. Я собі подумав, що якщо мені вдасться її виростити тут, то значить – перемога за нами. Основним поштовхом стала стаття про львівського фермера, який скаржився на неврожай полуниці (маючи теплиці) і просив “задонатити на майбутній врожай”.
Оскільки у Ярослава неабиякий досвід у полуничній справі, він добре знається на сортах. Тому через знайому попросив передати насінини та готовий субстрат. А далі – справа техніки.
– Хлопці спочатку жартували, не всі вірили, що мені вдасться в таких умовах щось виростити, – ділиться Фермер. – Самі розумієте, війна, не було особливо часу з нею возитися. Та й підливати вчасно не випадало нагоди. У вересні похолодало, а моя полуниця – лише зав’язувалася. Треба було на ніч заносити в бліндаж, але і це для мене було «розкішшю». Втім, я вірив, що моя полуниця таки достигне.
Ярослав висіяв насіння наприкінці серпня, а у вересні полуниця почала цвісти, а у жовтні – плодоносити.
– Нещодавно так склалися обставини, що два ящики з полуницею я віддав на полігон, – каже Ярослав. – Там хлопці продовжили за нею доглядати. Дзвонили, запитували як і що. Мене тішить, що полуниця дозріває і мій експеримент став успішним. Не знаю чи мені вдасться скуштувати бодай одну ягідку, але це для мене вже не має особливого значення.
Оксана Смільська
Залишити коментар