Битва за ліс: у чому суть арбітражу з ЄС щодо заборони експорту лісу Україною
Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закон, яким ввела заборону на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку) на 10 років. На думку Європейського Союзу, ця заборона порушує вимоги ст. 35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, згідно з якою будь-які обмеження на експорт заборонено. Після чотирьох років політичних консультацій у червні 2019 року ЄС ініціював арбітражний процес для розв’язання суперечки. Слухання відбуватимуться 22 і 23 вересня 2020 року у форматі відеоконференції.
Це перший в історії спір у рамках Угоди.
Якої думки українська сторона
Як повідомив на брифінгу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка, важливою є вся Угода про асоціацію, а не окремі її частини. Під час арбітражу Україна акцентуватиме свою позицію на тому, що обов’язок співпрацювати в галузі захисту лісів є важливішим, ніж свобода експорту. Для України це не суперечка про те, хто винний, а хто має рацію. Головним висновком має стати розуміння того, як конкретно має виглядати торгівля лісом.
Позиція України є досить слабкою через те, що положень статті 35 Угоди дійсно не дотримано. Проте в ширшій площині Україна має сильну позицію.
За його словами, необхідно також звернути увагу на статтю про торгівлю лісом і розділ про захист довкілля, у якому закріплено обов’язок сторін щодо співпраці. На включенні цих статей до Угоди наполягав Євросоюз, якому важливо, щоби торгівля розвивалася стало й без шкоди довкіллю.
Ще один аргумент України в суперечці з ЄС – реформа ринку лісу. Качка додав, що, починаючи з вересня 2019 року, Мінекономіки, Державне агентство лісових ресурсів і ProZorro.Продажі досягли значного прогресу в переведенні ринку лісу на відкриті аукціони.
«Очевидно, що заборона на експорт – це аномалія, оскільки в нас є попит на деревину і великі її обсяги. Питання полягає в тому, що організація ринку була не дуже прозорою», – додав він.
Незадоволення ЄС та ціна питання
З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж із будь-якої іншої країни світу, і більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узятих. Про це йдеться в доповіді британської неурядової організації Earthsig. Згідно з висновками Earthsight, за чотири роки дії мораторію на вирубування лісу його експорт до країн ЄС зріс на 75%. У ЄС діє Регламент, яким встановлюються критерії експорту деревини – EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, та вимагає від імпортерів проведення юридичних перевірок для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Євросоюзу.
Зараз ЄС оскаржує дві групи обмежень: введену заборону на експорт з України лісо- та пиломатеріалів цінних і рідкісних порід дерев та введені тимчасові заходи, що забороняють вивіз необроблених лісоматеріалів на 10 років.
На думку ЄС, ці заходи порушують статтю 35 Угоди про асоціацію, інкорпорують статтю ХІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, яка забороняє експортні обмеження.
Остаточне рішення арбітражної групи направлять сторонам і до Комісії з питань торгівлі. Воно має бути виконано стороною-відповідачем протягом строку, який визначать за згодою сторін або за участі арбітражної групи. Якщо відповідач не виконає умови, інша сторона зможе зупинити зобов’язання, які випливають із будь-якого положення глави про зовнішню вільну торгівлю.
За словами Качки, звіт арбітражної групи в справі буде оприлюднений протягом місяця.
Сам арбітраж може коштувати Україні до 1 млн євро. На його організацію вже витрачено кілька сотень тисяч євро.
«Звіт до копійки ми можемо подати після того, як арбітри подадуть report і ми сплатимо всі рахунки, виставлені арбітрами й супутніми постачальниками послуг. Гадаю, це буде кілька сотень тисяч сумарно, у межах мільйона. Точну цифру можна буде назвати за два-три місяці», – повідомив Качка.
Залишити коментар