Чт. 28 Березня 2024

Секретар аграрного комітету ВР Іван Чайківський: «Земля коштуватиме 1-2 тис доларів за гектар, та й то не відразу»

Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським, який прийшов у парламент з посади генерального директора агрокомпанії «Агропродсервіс», яку очолював майже 20 років.

– До прийнятого в першому читанні законопроекту запропоновано неймовірну кількість поправок. Чи досягнуто по якихось із них консенсусу?

– Поки що не можу сказати чогось конкретного. 11 грудня пройде перше засідання комітету з цього приводу, от на ньому й побачимо.

– А Ви які правки подавали?

– Всього я подав 8 поправок. Насамперед – це унеможливлення продажу іноземцям, ні зараз, ні через деякий час. Інші важливі поправки стосуються поетапного впровадження ринку землі, обмежень обсягів землеволодіння в руках однієї фізособи та однієї юрособи, і захисту ринку від спекулянтів.

– Яке взагалі Ваше бачення ринку землі?

– Насамперед я виступаю за поетапне відкриття ринку землі. Слід враховувати те, що відкриття ринку землі потребує внесення змін до багатьох законів і формування всього правового поля. Але головне те, що у аграріїв нема відповідної довіри до влади, яка здійснює реформи. Бо в останні роки аграріїв не раз «нагинали»: зі спецрежимом ПДВ, коли його забрали, але так і не запропонували рівноцінної заміни, з «соєвими правками», з ліцензіями на пальне. Щодо останнього, то багато аграріїв зробило велику частину роботи, і прийшли до висновку, що ракету в космос запустити легше, ніж ліцензувати склад пального, та й по затратах так само.

Я вважаю, що спочатку треба дозволити купувати землю фізособам, які безпосередньо працюють в аграрному секторі, на тій землі. Цей перший етап має тривати 3 або хоча б 2 роки. За цей час проявляться всі помилки, зроблені при запровадженні обігу сільськогосподарських земель.

І лише після цього можна запускати на ринок землі юросіб, але лише тих, які мають тільки українських кінцевих бенефіціарів. Тому що українська земля – це наша територія, це база нашої державності. Це більше, ніж засіб виробництва, адже землю не можна виготовити ще.

– Якою, на Вашу думку, повинна бути максимальна кількість землі у володінні однієї особи?

– Для фізосіб – 700 га. Згодом, коли ринок відкриється і для юросіб, можна встановити для них максимум у 20 тис. га. Але це не для однієї юрособи, а для всіх пов’язаних осіб.

– А як Ви пропонуєте захистити ринок землі від спекулянтів?

Забороною перепродажу землі протягом перших 7 років після придбання. Подібні пропозиції є і в інших, наприклад, встановити строк у 5 років. Але щодо тривалості, я вважаю, можна все обговорити і прийти до спільного рішення.

– Зараз часто пропонують перейняти досвід деяких країн Західної Європи, де потрібен спеціальний дозвіл на придбання землі або на те, щоб займатися сільським господарством. Як Ви до цього ставитесь?

– Ми вже пішли по дещо іншому шляху захисту сільгоспвиробників: за однакової ціни пріоритетне право придбання землі матиме нинішній її орендар.

– Обов’язковим елементом усіх успішних аграрних реформ було створення дієвого механізму кредитування селян. Наприклад, за часів столипінської реформи це був Селянський земельний банк. Як, на Вашу думку, повинно виглядати подібне кредитування?

– Модель такого кредитування вже запропонована. Зараз держава пропонує 4 млрд грн підтримки на здешевлення відсоткової ставки по кредиту. Уточню: це не на придбання землі, а тільки на компенсацію відсоткової ставки. З огляду на те, що кредити зараз видаються у середньому під 20% річних, компенсуватиметься 15-17% вартості кредиту – так, щоб ефективна ставка по кредиту для фермера не перевищувала 5%.

Ця підтримка буде спрямована малим фермерам у розмірі до 5 млн грн в одні руки. Багато хто каже: що я куплю на 5 млн грн? Однак це тільки відсоткова ставка, ніхто не компенсуватиме тіло кредиту. Відповідно, за рахунок 5 млн грн підтримки можна буде залучити приблизно 30 млн грн кредиту.

– Які ще питання слід врегулювати під час відкриття ринку землі?

– Багато. Це і система Держгеокадастру, і правове регулювання земель водного фонду, лісів, лісосмуг, і ситуація зі зрошувальними каналами на Півдні. Коротше кажучи, непочатий край роботи.

– У нинішньому парламенті більшість новачків, серед яких і вчорашні весільні фотографи, тамади, і хлопчики й дівчатка, які працювали в якихось фондах, що тільки те й робили, що розповідали іншим, що їм треба робити. Наскільки компетентні ці люди в аграрних питаннях?

– За депутатський корпус у цілому судити не берусь, бо я лише кілька місяців у парламенті. Однак про тих молодих людей, що працюють зі мною в комітеті, хочу сказати, що всі вони стараються вчитися. Вони пробують розібратися в ситуації, стараються орієнтуватися на старших колег, які мають досвід. Тобто, це не просто кнопкодави.

– Як ви оцінюєте професійність виконавчої влади? Наскільки виправданою була ліквідація профільного міністерства?

– Відпрацювавши 20 років гендиректором агрофірми, я не бачив міністра аграрної політики ні тоді, коли у нас забирали ПДВ, ні коли аграрії збирали мітинги проти «соєвих правок». Якщо аграрії не бачили міністра, вони за ним плакати не будуть.

– Як Ви думаєте, чим викликаний такий поспіх при відкритті ринку землі?

– Одна з головних причин – «сірий» ринок землі. І в «Агропродсервісі», де я відпрацював генеральним директором майже 20 років, є договори оренди на 49 років, є емфітевзис, що, як зрозуміло всім аграріям, є завуальованою формою продажу землі. Люди самі до нас ішли з подібними пропозиціями – або коли опинялись у безвиході, або коли виїжджали за кордон назовсім.

Друга важлива причина – те, що власність на землю дасть серйозний поштовх розвитку економіки. Не зразу – на це потрібно 2-3 роки. Річ у тім, що коли ти власник не тільки трактора і договору оренди, а власник землі, то тобі пропонують кредити на довший строк, охочіше кредитують навіть тваринництво і переробку у твоїй фірмі. Земля – це фундамент для аграрної економіки в цілому. Тому результат буде, але не зразу – через 2-3 роки.

– Тобто, Ви впевнені, що банки справді охочіше видаватимуть кредити під заставу землі?

– Будь-який банк охочіше кредитуватиме під ліквідне майно, під ефективнішу заставу. Банки легше видаватимуть кредити під землю, ніж під майно.

– Як Ви думаєте, скільки коштуватиме земля, наприклад, на Тернопільщині після відкриття ринку?

– Від 1000 до 2000 доларів за гектар.

– Це зразу після відкриття ринку?

– Навіть не зразу – трохи згодом.

– Чому так мало?

– Я не вважаю, що це мало. Нещодавно колишній міністр сільського господарства Литви казав, у них зараз земля коштує 3000 євро/га.

– Але там чорноземів небагато, землі здебільшого піщані.

– Це не головне. Головне – загальна економіка господарювання. На це впливає членство Литви в ЄС, те, що їхня економіка набагато стабільніша за нашу.

– Як змінить земельна реформа село?

– На першому етапі відчутно не змінить. Де село розвивається зараз – воно і буде розвиватися. Де занепадає, люди повально виїздять – там і буде занепадати.

– Зараз представники галузевих асоціацій скаржаться, що господарства вирізають стадо, аби отримати гроші для викупу землі. Чи «Агропродсервіс» не вирізає худобу?

– Навпаки, десь місяць тому завели 500 нетелів із Чехії.

Розмовляв Богдан Малиновський


Залишити коментар