Аграріям на замітку: породи і види корів з описом і фотографіями

У сільському господарстві широкого поширення набули м’ясні та молочні види корів, кожен з яких має свої відмінні риси, переваги і недоліки. У цій статті ми постаралися представити найпопулярніших представників з кожного напряму.

За характерними індивідуальними якостями рогата худоба ділиться на молочні, молочно-м’ясні та м’ясні види корів.

Основні види такі:

Молочні: використовувані для продукування молока.

М’ясні: вирощуються виключно для виробництва яловичини.

Худоба змішаного напряму продуктивності використовується як для отримання молока, так і високоякісної яловичини.

Молочні види корів

Голштинська порода корів

Голштинська порода корів є однією з найпоширеніших порід серед молочної худоби в світі. Батьківщиною цієї породи вважається Голландія.

Опис голштинської корови:

Більшість корів голштинської породи має чорно-строкату масть. Іноді зустрічаються відмітини в нижній частині тулуба, кінцівках і голові. Зустрічається також червоно-ряба масть, яка є рецесивною формою. У голштинских корів добре виражений молочний тип форми, менше розвинена мускулатура в порівнянні з європейською чорно-рябої коровою. Вим’я у корів широке, об’ємний, міцно прикріплене до черевної стінки. Більшість корів мають чашеобразную форму вимені.

Червона порода корів

Червона степова порода корів відноситься до молочного напрямку, хоч деякі особини і мають ознаки м’ясо-молочного напрямку.

Нова порода створювалася шляхом підлило крові сірих степових корів до червоних ангельнскім і остфрізскім бикам. В даний час ведеться схрещування червоних степових корів з биками англерской і червоної датської порід. Селекція ведеться з метою поліпшення племінних якостей статури, збільшення удою, зміни форми вимені.

Опис червоною породи корів;

Дана порода пристосована до жаркого клімату, володіє хорошим імунітетом, витривалістю. Масть тварин червона різної інтенсивності – від світло-рудої до темно-вишневого. Іноді підгруддя і нижня частина ніг мають більш темне забарвлення. Деякі тварини мають білі плями на голові, вимені, ногах. Носове дзеркало має темно-сірий відтінок, роги сірі з сивиною, копита – чорні. Серед особин цієї породи переважають тварини легкого складання з тонким кістяком, молочні ознаки добре виражені. Голова трохи подовжена, невелика. Вим’я середніх розмірів. Шия довга і вузька, підгруддя розвинений слабо, груди неглибока і плоска, недорозвинення передньої частини тіла і об’ємний живіт. Зад також недостатньо добре розвинений. Ноги міцні, прямі.

Айршірская порода корів

Одна з найбільш оптимальних порід корів по співвідношенню кількості молока і його якості. Айршірская порода належить до молочних порід, відрізняється високою продуктивністю і жирномолочность. Ця порода витривала і хорошою пристосовується в умовах північного клімату Європи та Америки.

Опис айрширской корови:

Для цих тварин характерна червоно-строката масть. Яскраво виражений молочний тип будови тіла. Мають легкий кістяк, добре розвинену середня частина тіла, тонку шию середньої довжини, об’ємне і велике вим’я чашеобразной форми, з розставленими сосками. Голова злегка подовжена, роги ліроподобние.

Айршірской корови мають складний вдачею. Вони бувають агресивними і полохливими. Погано переносить спеку. У країнах з високими температурами вони погано акліматизуються. Характеризується сталістю надоїв, і тому дуже цінується в господарстві. Висока жирність молока, як і скоростиглість, є явною перевагою перед іншими породами з точки зору економічності.

<p “=””>Порода корів Монбельярд

Порода монбельярд була офіційно зареєстрована в 1889 році. Батьківщиною породи є гірський масив Юра на сході Франції. Корови мають прекрасну здатність до адаптації в різних кліматичних умовах (від найспекотніших до найхолодніших) і в будь-яких системах змісту.

Історично молоко монбельярдів використовувалося для традиційного сироваріння завдяки оптимальному співвідношенню жиру і білка і наявності казеїну типу Капа В. Деякі сорти сирів, зокрема сир Конте, виготовляються виключно з молока чистопородних корів монбельярдів. При цьому основою раціону таких корів є трава і сіно з вкрай обмеженим вмістом концентрованих кормів.

<p “=””>Опис породи Монбельярд:

Масть породи строкато-червона, голова, живіт, ноги і хвіст – білі. Рогу короткі. Тварини цієї породи мають великі розміри.

Відмінними характеристиками породи є хороше здоров’я, витривалість, продуктивне довголіття, невибагливість до кормів.

Корови цінуються за свої материнські якості: фертильність і легкість отелень.

У них широкий таз, оптимальний нахил крупа і високо посаджений хвіст, що гарантує легкість отелень.

Вим’я широке і об’ємне, має міцне прикріплення, орієнтація сосків правильна. Одним із значних переваг цієї породи є здоров’я вимені. Тварини мають гарну резистентністю до маститу, що пояснює низький вміст соматичних клітин у молоці.

М’ясні види корів

Абердин-ангуської порода корів

Одна з м’ясних порід, добре адаптуються в помірних широтах, нерідко приживаються і в північних регіонах.

Опис породи:

Абердин-ангуської корови мають компактне мускулисте статура. У них округлі форми, добре розвинені стегна. Глибока грудна клітка. Шута голова невеликого розміру. Ноги і шия виглядають короткими. Забарвлення чорне, рідше – червоний.

Бельгійські блакитні корови

В результаті тривалої селекції та відбору була виведена Бельгійська блакитна корова з незвичайним статурою.

Опис бельгійських корів:

Великовагові тварини з рельєфною, гіпертрофованої мускулатурою. У них тонка шкіра і не дуже щільна шерсть, найчастіше біло-блакитного відтінку. Рідко – червоного, рябого або чорного. Ноги потужні, але короткі. Характерно м’ясне статура: глибока груди, широка спина, масивні стегна. Потужна, недовга шия.

Корови Санта-Гертруда

В результаті схрещування диких биків Зебу і відомої шортгорнская м’ясної породи вийшов ВРХ, який спокійно переносить підвищені температури, мізерні раціони і не пред’являє особливих вимог до змісту.

Опис породи:

Санта-Гертруда відрізняється великим м’язистим сухим статурою. Корпус розширений, подовжений, з вираженим горбом в районі загривку. Крижова частина злегка опущена. Голова середня. Вуха звисають. Грудна клітка глибока, потужна з провисаючим підгруддям. Ноги міцні. Масть червона, іноді зі світлими мітками, копита чорні.

Змішані види корів

Симентальська порода корів

Симентальська порода корів відноситься до порід молочно-м’ясного напряму.

Опис породи:

Масть худоби – палева, палево-строката, червоно-ряба, червона з білою головою. Роги і копита, носове дзеркало і мова мають світло-восковий колір. Тварини симентальської породи досить добре розвинені. Симентальська порода характерна міцною конституцією, високим зростом, розвиненою м’язової системою. Голова у них велика, в лобовій частині широка. Шия коротка, з добре розвиненими м’язами. Для даної породи характерна широка спина, широка і довга задня частина тулуба, правильно поставлені кінцівки. Вим’я округле, з великим запасом, часто нерівномірно розвинуте, з сосками конічної або циліндричної форми. У частині корів спостерігається так зване «жирове” вим’я. Однак спина у представників цієї породи кілька провисла, груди в ширину також недостатньо розвинена. М’ясо добре пронизане жиром, ніжноволокнистою, висококалорійне.

Швіцька порода корів

Ця порода відноситься до комбінованих молочно-м’ясного напряму. Виведена вона в горах Швейцарії, поширена в багатьох країнах світу.

Опис породи:

У тварин різних типів різну будову тулуба. Але в основному це великі корови з міцною конституцією, з розвиненою мускулатурою, широкими грудьми. М’ясомолочний тип має більш мускулисте і пухке тіло, але недостатньо розвинене вим’я.

Корови швейцарської породи мають буре масть (від світло-сірої до темно-бурого) з різними більш світлими відтінками шерсті на спині і в паху. Для цієї породи характерна наявність світлих смуги на спині, кільця навколо губ і внутрішньої порожнини вушних раковин. Рогу у корів темні з чорними кінцями, копита чорні.

Сіра українська порода корів

Однією з унікальних стародавніх аборигенних порід худоби є сіра українська. Ця порода – продукт тривалої еволюції і народної селекції.

Опис породи:

Масть худоби сіра, різних відтінків, у биків – нерідко з підпалинами; носове дзеркало, вушні раковини, кисть хвоста, копита – чорні. Рогу масивні, нерідко лірообразную, голова подовжена, часто грубувата. Груди глибокі, вузька, загривок висока, нерідко гостра, зад часто дахоподібний, свіслий і вузький, розвиток мускулатури заду недостатнє, кістяк міцний.

Джерело: agro-smart.com.ua